Перейти до головного вмісту

Гендерна рівність у війську: куди звертатися у разі домагань чи дискримінації

Чоловік і жінка військовослужбовці у формі стоять в строю
Інформація про гендерного радника має бути доведеною до особового складу всієї військової частини

Куди звертатися, якщо військовослужбовець зіштовхнувся з дискримінацією, та які є механізму захисту прав – у роз'ясненні Міноборони.

Рівні права та повага до людської гідності є невід’ємними складовими військової служби. Дискримінація, сексуальні домагання та насильство за ознакою статі неприпустимі у військовому колективі незалежно від статі, звання чи посади військовослужбовця.

Що вважається дискримінацією та сексуальними домаганнями

Дискримінація за ознакою статі – це обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами та свободами через стать, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, обґрунтовану мету та відповідає вимогам законодавства.

Даний вид дискримінації, у військовому середовищі, може проявлятися зокрема в:

  • обмеженні доступу до посад, навчанні чи кар’єрному зростанні через стать;
  • упередженому ставленні до професійних якостей військовослужбовця через гендерні стереотипи;
  • нерівному ставленні під час розподілу службових обов’язків без об’єктивних підстав;
  • образливих висловлюваннях, приниженні чи знеціненні через стать;
  • ігноруванні потреб військовослужбовців щодо належних умов проживання, санітарного забезпечення чи інших умов проходження служби.

Сексуальні домагання можуть проявлятися в небажаних коментарях, жартах і натяках сексуального характеру, нав’язливій поведінці, небажаних дотиках або інших діях сексуального характеру, що порушують особисті межі людини. 

Чому важливо повідомляти про випадки гендерної дискримінації

Повідомлення про дискримінацію та домагання дає змогу зафіксувати обставини, провести належну перевірку, вжити заходів для захисту прав постраждалої особи та запобігти повторюванням.

Якщо про випадки дискримінації та домагання не повідомляти, то такі порушення можуть повторюватися та негативно впливати на психологічний стан особового складу, довіру в колективі й виконання службових (бойових) завдань. 

Хто такі гендерні радники та чим вони можуть допомогти

Механізм радників та радниць з гендерних питань є одним з інструментів інтеграції принципів гендерної рівності у системі Міністерства оборони України та Збройних Сил України.

На сьогодні в цій системі загалом 790 з гендерних питань – 5 штатних і 785 позаштатних. У військових частинах гендерний радник є позаштатним та поєднує ці функції з основними службовими обов’язками.

Інфографіка Хто такий гендерний радник
Гендерні радники сприяють формуванню безпечного середовища у військовому колективі

 До основних завдань гендерних радників належить:

  • роз’яснення прав, доступних механізмів захисту та можливих подальших дій;
  • виявлення проблемних питань і сприяння формуванню безпечного середовища у військовому колективі;
  • інформування особового складу про рівні права та протидію дискримінації й домаганням.

Гендерні радники також надають рекомендації командирам (начальникам) щодо запобігання порушенням і дотримання прав військовослужбовців. 

Як знайти гендерного радника у своїй військовій частині

Інформація про гендерного радника та порядок звернення до нього має бути доведеною до особового складу всієї військової частини.

Якщо військовослужбовець не знає, хто виконує ці функції у його підрозділі, можна звернутися до безпосереднього командира чи за телефоном гарячої лінії частини де уточнити контактні дані радника.

До гендерного радника можна звернутися особисто або письмово. Якщо йдеться про можливі порушення з боку безпосереднього командира, варто звернутися до старшого начальника, гендерного радника іншого рівня або відповідного органу захисту прав військовослужбовців.

Звернення до гендерного радника може бути конфіденційним. Водночас у разі необхідності офіційного розгляду слід уточнити, яка інформація передаватиметься уповноваженим особам і як забезпечуватиметься її захист відповідно до законодавства.

Військовослужбовець має право отримати консультацію, роз’яснення або допомогу. Забороняється будь-який тиск або переслідування у зв’язку зі зверненням.

Куди звертатися в ситуації з дискримінацією або домаганнями

Військовослужбовець може обрати спосіб звернення залежно від обставин, характеру порушення та того, хто до нього причетний:

  1. До гендерного радника військової частини.
  2. До командира або старшого начальника.
  3. До Головного управління захисту прав військовослужбовців Міноборони.
  4. До правоохоронних органів.
Інфографіка Куди звертатися у випадку гендерних правопорушень
Командири та начальники зобов’язані вживати заходів для запобігання гендерних правопорушень

Контактна інформація для звернень до Головного управління захисту прав військовослужбовців Міноборони:

  • електронна пошта: [email protected];
  • поштова адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6;
  • гаряча лінія Міноборони: 1512.

Якщо в діях особи є ознаки кримінального правопорушення, зокрема правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості, необхідно звернутися до правоохоронних органів. Консультація гендерного радника не замінює такого звернення.

Як розглядають повідомлення про дискримінацію та домагання

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2026 року № 226 затверджено Порядок реагування на випадки дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань.

Він передбачає механізм розгляду відповідних звернень, зокрема створення постійних комісій за рішенням керівників відповідних органів.

У межах установленої процедури комісія розглядає звернення, перевіряє обставини, оцінює наявність або відсутність відповідних фактів та подає керівнику пропозиції щодо реагування.

До роботи комісії можуть залучати гендерного радника, представників кадрової служби, психологів та інших фахівців відповідно до встановленого порядку. 

Хто за законом розслідує правопорушення за ознакою статі в ЗСУ

З урахуванням змін, визначених Законом України від 25 лютого 2026 року №4797-ІX, Дисциплінарним статутом ЗСУ передбачено, що у кожному випадку, пов’язаному з дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушеннями проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі, службове розслідування призначається командиром: 

  • самостійно;
  • за поданням представника відповідального підрозділу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
  • за поданням радника з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

Окрім того, статтю 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ доповнено новою частиною згідно із Законом № 3621-IX від 21.03.2024; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4797-IX від 25.02.2026.

Службове розслідування щодо випадків, пов’язаних з дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушеннями проти статевої свободи та статевої недоторканості, проводиться комісією, до складу якої призначаються:

  • представники обох статей;
  • представник відповідального підрозділу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків або гендерний радник підрозділу, де було вчинено правопорушення;
  • психолог органу військового управління.

Останній призначається для вивчення психологічних аспектів та організації психологічної допомоги потерпілим.

Які гарантії захисту має постраждала особа

Командири та начальники зобов’язані вживати заходів для запобігання таким випадкам і невідкладно реагувати на них.

На період проведення службового розслідування до ухвалення остаточного рішення можуть застосовуватися заходи для захисту постраждалої особи, зокрема:

  • недопущення контакту з особою, щодо якої проводиться перевірка;
  • запобігання тиску чи будь-якого впливу;
  • забезпечення безпечних умов проходження військової служби:
  • можливість відрядження постраждалої особи до іншого підрозділу на час проведення такого розслідування.

Такі заходи спрямовані на захист прав і безпеки людини під час перевірки обставин. Особа, яка повідомляє про можливе порушення, не повинна зазнавати тиску чи переслідування через саме звернення.

Якщо після повідомлення виникають погрози, залякування, необґрунтовані обмеження або інші прояви тиску, про це також варто повідомити уповноважений орган. 

Як підготувати звернення

Щоб уповноважені особи могли належно розглянути ситуацію, доцільно зазначити:

  • дату, місце та обставини події;
  • суть дій або висловлювань, які вважаєте дискримінаційними чи такими, що мають ознаки домагань;
  • осіб, причетних до події;
  • конкретне прохання: провести перевірку, забезпечити безпечні умови служби, надати консультацію або вжити інших заходів у межах повноважень.

Гендерна рівність у війську – це рівні можливості реалізувати професійні якості, повага до гідності людини та належні умови проходження служби. Це в жодному разі не привілей окремої категорії військовослужбовців.

Повідомлення про дискримінацію та домагання допомагає виявляти порушення, забезпечувати належне реагування й запобігати повторенню таких випадків. 

Читайте також

Гендерні радники: хто у Міноборони та ЗСУ дбає про рівні права жінок та чоловіків

Теги