Без піхоти землі не утримати: хто такий піхотинець ЗСУ і що змінила повномасштабна війна
До Дня піхоти ЗСУ Міністерство оборони пояснює, хто такий піхотинець, які спеціалізації існують у піхотних підрозділах і чому технологічне нарощування не скасовує, а підсилює роль людини на передовій.
Міністерство оборони ставить ціль перевести до 100% фронтової логістики на роботизовані рішення і законтрактовує 25 000 наземних роботизованих комплексів лише у першому півріччі 2026 року — удвічі більше, ніж за весь минулий рік. Втім головне правило війни: земля залишається за тим, хто на ній стоїть.
Що таке піхота і хто до неї належить
Піхота — рід військ, який веде бойові дії безпосередньо на суходолі і виконує завдання, пов'язані з фізичним контролем території. У структурі Сухопутних військ ЗСУ піхота є базовим компонентом більшості бойових підрозділів.
Українські піхотинці — це військовослужбовці механізованих, мотопіхотних і гірсько-штурмових частин. До широкого поняття «піхота» також належать десантно-штурмові підрозділи і морська піхота.
Основні бойові завдання піхоти:
- утримання позицій і рубежів;
- штурм і зачистка населених пунктів, ведення бою у щільній забудові;
- забезпечення просування інших підрозділів;
- закріплення результатів наступу;
- охорона важливих об'єктів.
Ці завдання неможливо виконати дистанційно — перевірку укриттів, контроль будівель, утримання зайнятих позицій і безпосередній контакт із противником виконує тільки піхота.
Спеціалізації в піхоті: хто є хто у відділенні
Піхотинець — не одна роль, а ціла система спеціалізацій. Основні бойові ролі всередині піхотного відділення:
- Стрілець, старший стрілець — базова ланка відділення, основний виконавець на позиції;
- Кулеметник — вогневе прикриття та придушення;
- Гранатометник, старший гранатометник — ураження укриттів, легкої техніки та живої сили;
- Стрілець-снайпер — точкове ураження на відстані, спостереження;
- Стрілець-санітар — тактична медицина безпосередньо в зоні вогневого контакту;
- Розвідник, розвідник-оператор — збір даних про противника, коригування.
Проте це далеко не повний список нових ролей у піхоті
Крім того, за способом пересування і застосування піхоту поділяють на мотопіхоту (діє разом із бронетехнікою), гірсько-штурмові і десантно-штурмові підрозділи — зі своїми стандартами підготовки та тактикою. З початку повномасштабного вторгнення перелік спеціалізацій розширився: до відділення увійшла посада оператора безпілотних систем, якої раніше не існувало в штаті стрілецької роти.
Як готують піхотинця ЗСУ
Підготовка проходить у кілька етапів. Спочатку — базова загальновійськова підготовка (БЗВП): основи тактики, вогнева підготовка, тактична медицина, інженерна підготовка. З 2025 року тривалість БЗВП збільшено до 51 дня — проти попереднього місячного курсу. Потім — спеціалізована підготовка залежно від ролі, завершує цикл злагодження у підрозділі.
Із загальних 402 навчальних годин БЗВП 367 відведено на практику. Курс охоплює чотири ключові дисципліни: вогневу підготовку і протидію FPV-дронам (понад 940 бойових набоїв, включно зі стрільбою по безпілотниках зі стрілецької зброї), інженерну підготовку і маскування від тепловізорів, тактичну і психологічну підготовку в умовах імітації реального бою, а також тактичну догоспітальну допомогу за стандартами НАТО. Завершує курс триденний польовий вихід із маршем, нічними діями і відбиттям атак умовного противника.
Одразу після БЗВП рекрут не потрапляє на передову. По прибутті в підрозділ на нього чекають 14 днів адаптації — бойового злагодження з конкретною бригадою. Лише після цього військовослужбовець залучається до виконання бойових завдань.
Дрони і піхота: хто кому допомагає
З 2022 року безпілотні авіаційні системи (БпЛА) та наземні роботизовані комплекси (НРК) стали постійними елементами бойової роботи піхотного підрозділу. Але роль цих систем — не замінити піхотинця, а зробити його роботу ефективнішою і безпечнішою.
Офіцер 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Роман Тлустий описав розподіл так: «Наразі майже вся логістика — на 90% саме на БПЛА та роботизованих комплексах. Це стосується боєприпасів, провізії, абсолютно всього необхідного». Водночас він підкреслив: «Дуже б хотілося, щоб настав той період, коли можна було б не використовувати піхотинця, якщо не повністю на полі бою, то принаймні на певних ділянках. Закрити все якимись роботизованими комплексами чи якимись БПЛА. Але, на жаль, воно не працює, і я думаю, що і не спрацює ніколи взагалі».
Міністерство оборони заявило про впровадження нової філософії бойових дій: створення дроново-штурмових підрозділів, які об'єднують повітряні й наземні безпілотні системи з піхотою в єдину інтегровану систему. Але інтегровану — означає взаємодоповнюючу, а не ту, де одна частина замінює іншу.
Практика підтверджує це щодня. На Лиманському напрямку бійці 66-ї механізованої бригади відбили ворожий штурм так: піхота виявила і нав'язала бій ворожій групі — дрони завершили роботу. На Покровському напрямку бійці 425-го штурмового полку «Скеля» у прямому бою знищили групу з семи окупантів, які прорвалися до позицій. Бійці 63-ї механізованої бригади в стрілецьких боях нищили штурмові групи, що змогли прорватися крізь дроновий заслін.
Жодна з цих ситуацій не могла завершитися успішно без людини з автоматом на позиції.
Чому «земля звільнена» означає: піхота там
Це не метафора — це бойовий і юридичний факт.
Скільки б дронів не барражувало над районом, скільки б артилерія не обробляла позиції противника — контроль над територією підтверджується тільки одним способом: присутністю піхоти на землі. Попри розвиток технологій, територія вважається звільненою лише тоді, коли її зачистила та зайняла піхота. Навіть після масованої артпідготовки піхотинець має застрибнути в окоп противника, вибити його звідти і «закопатися», щоб утримати позицію. Без піхоти будь-який прорив техніки буде тимчасовим.
Президент Володимир Зеленський сказав про це коротко: «Україна стоїть, бо стоїть українська піхота». І додав: вона «б'ється, знищує окупанта, захищає та відновлює наші позиції».
Ворог це розуміє. Окупаційні війська використовують масові піхотні штурми — «м'ясні атаки» — саме тому, що без живої сили позиції не захопити і не утримати. Проти цієї тактики стоїть українська піхота.
Командир батальйону «Онуки Адольфівни» 66-ї ОМБр з позивним «Тім» казав про свій рід військ так: «Кажуть, що боги війни — артилерія. А я кажу — піхота».
Втім, самі артилеристи не сперечаються. Гармаші 24-ї ОМБр під Часовим Яром описують свою роботу: «Виконуємо дві задачі — не дати ворогові просунутись далі та зберегти життя своїх побратимів з піхоти». Танкісти 81-ї бригади на Харківщині, попри постійну загрозу з неба, щодня виїжджають підтримувати піхоту і відбивати ворожі штурми. Оператори дронів наводять вогонь — і чекають, доки піхота закріпить результат. Кожен рід військ робить свою роботу. Але всі вони знають заради кого.
6 травня — День піхоти ЗСУ. Це свято позбавлене гучних слів, не підкріплених ціною щоденної роботи на «нулі». Поки українська піхота стоїть — земля наша.