Перейти до головного вмісту

Сучасна операція Сил оборони: як військо стало єдиним технологічним організмом, що нищить ворога

Український військовослужбовець у повному спорядженні йде ґрунтовою дорогою серед поля у супроводі різних видів наземних роботизованих комплексів
Сили оборони України значно змінили систему ведення бою

Міністерство оборони України розповідає про одну з ключових трансформацій Сил оборони – перехід до ведення бойових операцій із синхронним застосуванням піхоти, БпЛА, РЕБ, артилерії та ППО.

Сили оборони України за час повномасштабного вторгнення росії значно змінили систему ведення бою. Ще на початку 2022 року використання цивільних безпілотників під час бойових дій виглядало як певна імпровізація. Тепер же без різноманітних БпЛА та бойової системи DELTA неможливо уявити будь-яку масштабну операцію.

Піхота, FPV, мідстрайк-дрони, артилерія, засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряна оборона та цифрові платформи синхронно працюють під час сучасної бойової операції української армії. Рішення приймаються в режимі реального часу на основі реальних даних, а удар може слідувати за розвідкою протягом лічених хвилин.

Результати – вже на полі бою. У березні українські підрозділи звільнили майже 50 квадратних кілометрів території, а з початку лютого – понад 480 квадратних кілометрів. При цьому верифіковані втрати росії в особовому складі стали рекордними: понад 35 000 окупантів було вбито або важко поранено лише в березні.

Чому модель окремих родів військ застаріла

Класична воєнна доктрина передбачає чіткий розподіл функцій: піхота утримує або захоплює позиції, артилерія підтримує вогнем, авіація завдає ударів по об'єктах у глибині, розвідка забезпечує дані – і кожен компонент діє відповідно до свого статуту. Взаємодія між ними відбувалась через ланцюги командування, де інформація рухалась вертикально і нерідко губилась або застарівала до моменту використання.

На практиці це означало: спостерігач фіксує ціль, доповідає командиру батальйону, той погоджує з артилерійським штабом, артилерія готує дані для стрільби – і до удару минає, наприклад, від 20 хвилин до кількох годин. У динамічному бою 2022–2024 років такий цикл означав, що ціль або відійшла, або встигла завдати ураження.

Крім того, формування цілісної картини поля бою у таких умовах є надзвичайно тривалим та складним процесом, а верифікація втрат противника часто не є обʼєктивною.

Це спонукало Сили оборони пошукати оптимальний шлях, як скоротити цикл «знайти – зафіксувати – вразити» до мінімально можливого часу та зробити його максимально ефективним.

Що включає сучасна система бою Сил оборони

Сучасну систему бою Сил оборони умовно можна описати як сім взаємоповʼязаних компонентів, що функціонують синхронно.

Розвідка: вирішальна роль дронів

Дрони у режимі спостереження формують безперервну картину поля бою в реальному часі.

Мультикоптери Mavic, Autel, Matrice та інші системи щодня виконують критично важливі бойові завдання на тактичній глибині. Крім розвідки, їх використовують для:

  • коригування вогню на глибині до 5 км;
  • ураження піхоти скидами;
  • мінування шляхів;
  • підвищення точності роботи FPV-дронів.

У сучасному бою ці БпЛА також можуть супроводжувати піхотинців, вказуючи шлях до потрібної точки, або навіть брати ворожу піхоту в полон.

Ще на початку цього року було законтрактовано рекордну кількість мультикоптерів для потреб фронту. У результаті військові отримають мінімум удвічі більше таких дронів, ніж за аналогічний період минулого року. Це – безпосередній запит підрозділів Сил оборони.

Управління даними: як DELTA надає технологічну перевагу

Бойова екосистема DELTA з серпня 2025 року впроваджена на всіх рівнях Сил оборони України.

DELTA – це єдиний цифровий робочий простір, який поєднує стрімінг відео, захищений чат, інструменти планування операцій і ведення розвідки, зокрема доступ до супутникових знімків та ортофотопланів. DELTA перетворює цей величезний потік даних з фронту у єдину ситуаційну картину, доступну не лише командирам, а й аналітикам, операторам дронів і підрозділам на всіх рівнях, забезпечуючи спільне розуміння простору бою. Командири бачать те ж саме, що і їхні підлеглі, тому можуть ухвалювати рішення за секунди.

Система працює у хмарному середовищі, що дозволяє постійно та оперативно оновлювати функціональності, підключати нові сенсори та модулі й масштабуватися у бойових умовах.

У січні 2026 року на базі DELTA запустили модуль Mission Control — цифрову систему управління дронами і розгорнули її у всіх корпусах і угрупованнях. Це інструмент, у якому фіксується вся робота безпілотних систем і формуються зручні дашборди для подальшого аналізу та ухвалення рішень.

«Переходимо від хаосу й фрагментарних даних до керованої, технологічної війни, де рішення ухвалюють на основі точних цифр, а не припущень. Це і є нова логіка війни: воювати системно, технологічно й ефективно, зберігаючи життя наших військових», – пояснює Михайло Федоров.

Окремої уваги заслуговує модуль Vezha. Це платформа відеоаналізу поля бою, яка передає трансляції з дронів у реальному часі та забезпечує ефективне ураження ворога.

Завдяки цьому модулю військові оперативніше та точніше планують та проводять операції, адже він дає змогу покращити взаємодію та обмін даними між екіпажами дронів, артилерією та командними пунктами.

У Vezha військові аналізують відео з БпЛА, виявляють та класифікують тисячі об’єктів розвідки щодня. Голосове спілкування, спільне дешифрування відеоматеріалів та моніторинг ефективності підрозділів дронів дозволяють захисникам діяти швидко та завдавати значних втрат противнику.

Ураження: важливість FPV на оптоволокні

FPV-дрони (ближня зона), мідстрайк-дрони на 20–80 км, артилерія, РСЗВ, ракетні системи – утворюють своєрідний каскад ешелонованого ураження.

Наймасовішим засобом ураження, вочевидь, є FPV-дрони. Вони нищать як ворожу піхоту, так і техніку.

Причому критично важливим інструментом на полі бою є саме оптоволоконні БпЛА. Вони працюють під впливом РЕБ і забезпечують стабільний зв’язок у складних умовах, що напряму впливає на ефективність підрозділів.

Тому Міноборони оновило механізм закупівель оптоволоконних дронів, щоб забезпечити постачання БпЛА на фронт в умовах коливань цін на ключові компоненти.

Для порівняння, впродовж 2025 року було поставлено 374 тис. дронів на оптоволокні, а станом на квітень 2026 року військо вже отримало понад 92% обсягів від показників усього минулого року.

Крім того, кластер оборонних інновацій Brave1 провів полігонні випробування нового покоління FPV-дронів.

Під час тестування дрони виконували завдання на дистанції до 25 км та уражали цілі під впливом різних типів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Окремі рішення успішно пройшли повний цикл випробувань і підтвердили здатність ефективно діяти в умовах поля бою.

Наразі ведеться робота над прискоренням постачання цих безпілотників для Сил оборони.

Придушення: РЕБ «осліплює» ворога

Засоби радіоелектронної боротьби нейтралізують системи управління противника та його дрони. РЕБ «осліплює» ворога, дезорієнтуючи його, ламаючи наступальні плани або унеможливлює скоординовану оборону.

Для зручності Сил оборони інформація з різних підрозділів про засоби РЕБ зібрана в одній цифровій cистемі Управління логістичним забезпеченням (УЛЗ). Вона у режимі реального часу показує, яке обладнання в наявності, у якому воно стані та чи потребує ремонту.

Це дозволяє вибудувати прозорий і зрозумілий шлях засобів РЕБ – від подання заявки до їх фактичного використання у підрозділі. Завдяки цьому військові частини зможуть значно швидше отримувати засоби РЕБ.

Варто зазначити, що бойовим бригадам ще в лютому виділили додатково понад 4,5 мільярди гривень для замовлення дронів і РЕБ через DOT-Chain Defence. Це маркетплейс зброї, де військові самі можуть обирати необхідні їм засоби ураження та РЕБ.

Варто зазначити, що Міноборони вперше впроваджує у війську уніфіковану наземну станцію керування для оптоволоконних дронів. Це дозволить прибрати різноманіття систем, зменшити навантаження на операторів і підвищити ефективність виконання бойових завдань.

ППО: захист від ракет і дронів

Інтегрована в загальну мережу протиповітряна оборона захищає угруповання від БпЛА та ракет противника. А в умовах практично постійної присутності ворожих розвідувальних та ударних дронів (Zala, Orlan, Lancet), ППО України відіграє одну з ключових ролей на полі бою.

ЗРК Patriot або SAMP/T полюють за балістикою та авіацією далеко в тилу, безпосередньо на лінії фронту працюють мобільні вогневі групи та ЗРК малого радіуса.

Міноборони системно працює з міжнародними партнерами для посилення ППО.

Піхота: роль людини залишається вирішальною

Піхотні підрозділи забезпечують безпосереднє просування або утримання позицій. Попри розвиток технологій, територія вважається звільненою лише тоді, коли її зачистила та зайняла піхота.

Саме піхотинці займають опорні пункти, проводять зачистки та утримують рубежі під вогнем. Навіть після масованої артпідготовки піхотинець має застрибнути в окоп противника, вибити його звідти в ближньому бою і «закопатися», щоб утримати позицію. Без піхоти будь-який прорив техніки буде тимчасовим.

Серед завдань Міноборони – посилення української піхоти, удосконалення системи контрактів у Силах оборони. Як наголошував Михайло Федоров, Міноборони вже провело з піхотинцями та штурмовиками обговорення рішень, які готуються для армії.

Планується впровадити окремі підходи для штурмовиків і піхотинців щодо термінів служби та грошового забезпечення.

За завданням Президента Міноборони спільно з військовими працює над тим, щоб масштабувати російські втрати та посилити наші фронтові позиції.

НРК: замінити солдата там, де це можливо

НРК забезпечують для піхоти логістику, евакуацію, вогневу підтримку тощо.

Це одна з основ технологічної та організаційної переваги над ворогом.

Сили оборони постійно нарощують використання наземних роботизованих комплексів замість військових там, де це можливо у найскладніших умовах. У березні наземні НРК виконали понад 9000 бойових і логістичних завдань на передовій. Для порівняння, у листопаді минулого року таких місій було понад 2900, а у січні 2026-го – понад 7500.

І тому Міноборони посилює забезпечення захисників  цими засобами та прискорює їх постачання у війська. Ціль – перевести до 100% фронтової логістики на роботизовані рішення.

У першому півріччі 2026 року планується законтрактувати 25 000 НРК. Це вдвічі більше, ніж за весь 2025 рік.

Нова філософія війни

Український досвід 2022–2026 років показує, що перевага в сучасних конфліктах може бути досягнута швидкістю обробки даних та здатністю до миттєвої синхронізації різних родів військ.

Перехід до такої синергії дозволяє Силам оборони ефективно протистояти ворогу. Сьогодні кожен піхотинець, оператор дрона чи військовий з ППО є частиною єдиного «організму», який реагує на загрози швидше, ніж противник.

Пріоритет України – воювати інтелектом і технологіями, щоб зберегти життя захисників, водночас завдаючи ворогу втрат, що несумісні з продовженням агресії.