Як українські компанії можуть офіційно постачати іноземне озброєння

Трапляються випадки, коли новий зразок ОВТ розробляється іноземним підприємством, а українське підприємство-імпортер планує його постачати. Однак зразку не присвоєно номенклатурний код НАТО. Роз’яснюємо, яким має бути порядок дій українського підприємства-імпортера і який необхідний перелік документів. Також пояснюємо, як діють інші сторони: підприємство-розробник, майбутній оператор або замовник.

Постачання та прийняття на озброєння зразків озброєння, військової та спеціальної техніки, яка розроблена за кордоном визначений наступними нормативно-правовими документами:

• Постанова Кабінету Міністрів від 25 лютого 2015 р. № 345 «Про затвердження Порядку постачання товарів оборонного призначення під час особливого періоду, введення надзвичайного стану, проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та у період проведення антитерористичної операції»;
• Постанова Кабінету Міністрів від 17 лютого 2021 р. №160 «Порядок проведення випробувань та прийняття на озброєння  (постачання) зразків озброєння, військової та спеціальної  техніки, засобів і обладнання іноземного виробництва».

У разі, якщо українське підприємство-імпортер планує постачати Силам оборони зразок ОВТ іноземного виробництва, який ще не має номенклатурного коду НАТО, алгоритм такий:

1. Звернення до державного замовника. Підприємство-імпортер звертається до державного замовника (надсилає офіційний лист до Міністерства оборони). У листі зазначає про наміри постачати ЗСУ зразок ОВТ, що виробляється за кордоном. Підприємство-імпортер надає наступні документи: тактико-технічні характеристики виробу, дані про розробника, інформацію про кількість, яку може поставити імпортер.
2. Встановлення потреби. Державний замовник вивчає ТТХ зразка, його бойові та спеціальні можливості. За результатами вивчення визначає нагальну потребу у виробі. У разі підтвердження потреби державний замовник переходить до наступного етапу.   
3. Обґрунтування рішення про проведення функційних випробувань. Державний замовник вивчає вартість життєвого циклу виробу, особливості обслуговування, ремонту, доступ до комплектуючих, можливості ЗСУ для застосування, вивчає аналогічні пропозиції на ринку озброєнь. У разі позитивного вирішення приймає рішення про проведення функційних випробувань.
4. Формування рішення про проведення функційних випробувань. Державний замовник формує рішення про проведення функційних випробувань нового зразка ОВТ, який виробляється за кордоном. Держзамовник створює комісію, визначає програми і методики, а також завдання для реалізації і забезпечення випробувань.
5. Проведення функційних випробувань. Це випробування, що проводяться комісією державного замовника з метою встановлення значень показників призначення зразка іноземного виробництва. Комісія проводить оцінку бойових, технічних та експлуатаційних характеристик. Результати випробувань вносять до протоколів, які скріплюють Актом.

Прийняття на озброєння (допуск до постачання). За результатами проведення функційних випробувань державний замовник приймає або не приймає рішення про прийняття зразка ОВТ на озброєння. У разі позитивного вирішення зразку присвоюють номенклатурний код НАТО, реєструють як предмет постачання, вносять до штатів і табелів військових частин.