Сьогодні відзначаємо річницю бою під Крутами. Це важлива віха в історії нашої держави, яка стала символом того, що боротьба за волю ніколи не марна. Навіть, якщо ворог переважає. Навіть, якщо здається, що його неможливо зупинити. Цей приклад надихає й надихатиме цілі покоління захисників та захисниць.

106 років тому біля залізничної станції Крути кадрові військові, ліцеїсти та добровольці зупинили на декілька днів наступ російської армії. Ці кілька днів дозволили керівництву Української Народної Республіки довести до кінця переговори в Бресті та стати субʼєктом міжнародних відносин.

Міжнародне визнання нашої незалежності – це те, що здобули в бою під Крутами українські герої.

Як і тоді, сьогодні – ворог той самий. І плани його такі ж як і тоді: терор, руйнація української державності та фізичне знищення українського народу. Від Серебрянського лісу та териконів Донеччини, крізь степи Запоріжжя та береги Дніпра до Приазовʼя і Причорноморʼя, сотні тисяч українських воїнів довершують подвиг героїв Крут.

Тепер ми маємо потужне військо, міжнародну підтримку та народну єдність в боротьбі з ворогом. Тепер ми обовʼязково доведемо справу до кінця – розібʼємо ворога раз і назавжди!