Перейти до головного вмісту

Женевські конвенції: як росія порушує зобов’язання, які підписав СРСР

Вирва й уламки на місці удару, на задньому плані дим. Текст на зображенні: «Злочини армії рф: удари по цивільних, лікарнях і рятувальниках»
Наслідки удару росії по Комишувасі на Запоріжжі 2 листопада 2026 року

У Комишувасі на Запоріжжі 2 листопада 2026 року росія скинула авіабомби на пункт видачі гуманітарної допомоги, а потім ударила по укриттю, де сховалися люди. Загинули щонайменше 57 людей. Такі удари порушують Женевські конвенції: під ними стоїть підпис ще СРСР, і росія досі зобов’язана їх виконувати.

Комишуваха – не поодинокий випадок. Лише за 2–10 листопада під ударами опинилися рятувальники, лікарня, енергетика дев’яти областей, житловий будинок і магазин.

Які зобов’язання за Женевськими конвенціями взяла на себе росія

Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року. Вони захищають тих, хто не бере участі в бойових діях або вже припинив її брати: цивільних, поранених, хворих і військовополонених. Додаткові протоколи 1977 року конкретизували та посилили захист, що надається всім цивільним особам та об’єктам. Зокрема, вони містять конкретні норми щодо спеціального захисту організацій цивільної оборони.

СРСР підписав конвенції 12 грудня 1949 року й ратифікував їх 10 травня 1954 року. Додатковий протокол I про захист жертв міжнародних збройних конфліктів СРСР підписав 12 грудня 1977 року, ратифікував – 29 вересня 1989 року. росія вважає себе продовжувачкою СРСР і досі є стороною цих договорів. У 2019 році вона відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів. Саме на цьому ґрунтується міф, нібито росія вийшла з Женевських конвенцій. Насправді це не так: у МЗС рф самі наголосили, що на участь у Протоколі I це не впливає, він для росії чинний.

Що саме зобов’язана робити росія? Поважати конвенції та забезпечувати їх дотримання, допускати МКЧХ до військовополонених, не депортувати цивільних, шукати й судити тих, хто вчинив злочини. Конвенції діють у міжнародному збройному конфлікті незалежно від того, як сторона називає війну. Тож псевдоназва «спеціальна воєнна операція» нічого не змінює.

Україна з 1 січня 2025 року є державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). росія його підписала у 2000 році, але у 2016-му відкликала підпис і учасницею не є. Утім, МКС має юрисдикцію щодо злочинів, скоєних на території України, тому на дії росії вона поширюється.

Скільки цивільних загинуло від ударів росії за даними ООН

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2026 року верифікувала 73 451 жертву серед цивільного населення. Серед них 17 605 загиблих і 55 846 поранених, а фактичні цифри, як наголошує місія, вищі.

Війна стає для цивільних дедалі небезпечнішою. У січні–вересні 2026 року загинули 2 570 цивільних, ще 15 211 людей дістали поранення – на 59% більше, ніж за той самий період 2025 року.

Кількість загиблих за ці дев’ять місяців уже перевищила весь 2025 рік, коли місія зафіксувала 2 549 смертей.

Інфографіка «Цивільні жертви війни» з кількістю загиблих і поранених цивільних за січень – вересень 2024, 2025 і 2026 років за даними ООН
Кількість цивільних жертв за даними ООН зростає щороку

Які норми Женевських конвенцій росія порушила лише за кілька днів листопада

Кожен із шести ударів 2–10 листопада 2026 року порушує одразу кілька норм міжнародного гуманітарного права.

Комишуваха, 2 листопада: пункт видачі допомоги й укриття

Гуманітарну допомогу роздавали в колишній гімназії «Джерело». На селище скинули дев’ять авіабомб: спершу ФАБ-500 по школі, потім ФАБ-3000 по укриттю, куди спустилися ті, хто вцілів.

Серед загиблих – двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських. За даними поліції станом на 12 листопада, з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих, особи 48 із них встановлено. Пошуки тривають. Місія ООН наголосила, що час і місце роздачі оголосили заздалегідь, а удар, схоже, порушив найосновніші принципи міжнародного гуманітарного права.

«Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об’єктом нападу»

Додатковий протокол I, стаття 51(2)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 48, 51(2), 51(4)–(5), 52, 57; гуманітарна допомога (статті 70–71); цивільна оборона (статті 61–62); Римський статут, стаття 8(2)(b)(i)–(iii)

Комишуваха, 8 листопада: дрони проти рятувальників

Рятувальники ДСНС сьому добу розбирали завали, коли ворожі дрони за день тричі атакували місце робіт, зокрема FPV-дроном. Двоє рятувальників дістали поранення, пожежно-рятувальну машину пошкоджено.

«Цивільні організації цивільної оборони та їхній персонал користуються повагою і захистом»

Додатковий протокол I, стаття 62(1)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 61–62 (цивільна оборона), 51(2)

Харків, 3 листопада: лікарня

Близько 03:20 авіабомба влучила в перехід між корпусами міської лікарні. Тоді в кардіологічному корпусі перебували 236 пацієнтів і 31 працівник. За даними Офісу Генерального прокурора, постраждали 73 людини, 226 пацієнтів евакуювали.

«Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, немічним і породіллям, за жодних обставин не можуть бути об’єктом нападу»

IV Женевська конвенція, стаття 18

Порушені норми: IV Женевська конвенція, стаття 18; Додатковий протокол I, стаття 12; Римський статут, стаття 8(2)(b)(ix)

Дев’ять областей, 3 листопада: енергетика

У ніч на 3 листопада армія рф випустила по Україні 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Головною ціллю стали генерація та підстанції в дев’яти областях. Пошкоджено хоспіс, лікарню й амбулаторію в Дніпрі: загинули двоє людей, ще 20 постраждали, за даними ДСНС.

«Умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями»

Римський статут МКС, стаття 8(2)(b)(ii)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 52, 57. Комісія ООН (26 жовтня 2026 року): удари по енергетиці є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями

Київ, 7 листопада: житло й дитсадок

За одну ніч ворог випустив по Києву й області 36 ракет і 172 ударні дрони. Ціллю були підстанції, що з’єднують Рівненську й Хмельницьку АЕС із Києвом, проте пошкоджено також п’ятиповерхівку й будівлю на території дитсадка.

У Києві, за даними міської влади, постраждали щонайменше п’ятеро людей, серед них 14-річна дитина. На Київщині, за даними обласної військової адміністрації, загинув чоловік.

«Під час проведення воєнних операцій постійно виявляється турбота про те, щоб щадити цивільне населення, цивільних осіб і цивільні об’єкти»

Додатковий протокол I, стаття 57(1)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 52, 57; особливий захист дітей (стаття 77). Комісія ООН: удари по енергетиці є воєнними злочинами. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями

Кропивницький, 10 листопада: магазин

Уранці удар припав на магазин однієї з торговельних мереж обласного центру. За даними ДСНС, травмовано двох людей.

«Цивільні об’єкти не повинні бути об’єктом нападу або репресалій»

Додатковий протокол I, стаття 52(1)

Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 51(2), 52. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту – умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями

Інфографіка «Шість ударів: які норми порушено» з шістьма ударами росії по цивільних 2–10 листопада 2026 року і порушеними нормами права
Кожен із шести ударів порушив одразу кілька норм міжнародного гуманітарного права

Скільки разів росія атакувала захищені об’єкти

Удари по захищених об’єктах оцінюють і міжнародні органи. Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні встановила, що атаки на енергетику України є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Доповідь представили Генеральній асамблеї ООН 26 жовтня 2026 року.

Офіційного лічильника порушень конвенцій немає: порушення встановлює суд. Агенції ООН і державні органи рахують зафіксовані атаки на захищені категорії:

  • медицина: понад 3 400 атак, верифікованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я, станом на 3 листопада 2026 року;
  • освіта: 4 706 закладів постраждали від обстрілів, з них 428 зруйновано повністю, за даними Міністерства освіти і науки;
  • енергетика: щонайменше 423 атаки на електроенергетику і 74 на теплопостачання з жовтня 2025 до березня 2026 року, за даними ООН;
  • рятувальники: 130 загиблих працівників ДСНС від початку повномасштабного вторгнення, станом на 17 вересня 2026 року;
  • гуманітарні працівники: 35 загиблих і 127 поранених з 2022 року, за даними INSO станом на 24 лютого 2026 року.

Ці лічильники ведуть різні організації за різні періоди, тому їх не підсумовують.

Інфографіка «Атаки на захищені категорії» з даними про атаки на медицину, освіту, енергетику, рятувальників і гуманітарних працівників
Під ударами росії опиняються категорії, які захищає міжнародне гуманітарне право

За кожним рядком цих лічильників – епізоди на кшталт Комишувахи, де рятувальники під атаками дронів розбирали завали укриття ще через шість днів після удару.

Читайте також

Збиваємо 88%: росія чотири рази модернізувала ракети Х-101, щоб спробувати посилити повітряний терор

Теги