Як Міноборони перевіряє доброчесність перед призначенням на чутливі посади

Корупція в обороні – це удар по військових, по ресурсах фронту і по сильній позиції України. Саме тому Міністерство оборони посилює кадрову безпеку. Йдеться про систему перевірки кандидатів перед призначенням на чутливі посади, а також про додатковий і періодичний моніторинг уже призначених працівників.

Головна мета – мінімізувати ризики помилкових кадрових рішень і не допустити ситуацій, коли на важливі посади потрапляють люди з корупційними, репутаційними або безпековими ризиками.

Навіщо потрібна перевірка доброчесності

У системі Міноборони є посади, де рішення можуть прямо впливати на обороноздатність, ресурси фронту та безпеку держави. Тому перед призначенням на такі посади важливо перевірити не лише професійний досвід кандидата, а й можливі ризики.

Що саме перевіряється

Перевірка доброчесності – це комплексне вивчення кандидата або працівника.

Під час такого вивчення аналізуються:

• відповідність досвіду, освіти, підготовки та компетенцій вимогам посади;
• інформація про можливі корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;
• біографічні дані, службові характеристики, рекомендації, дисциплінарна практика;
• можливі безпекові та репутаційні ризики;
• інформація з відкритих та інших законних джерел;
• за потреби – додаткові інструменти перевірки, зокрема психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа відповідно до законодавства.

Усі перевірки проводяться з дотриманням вимог щодо захисту персональних даних та інформації.

Спеціальна перевірка кандидатів

Ще один інструмент – спеціальна перевірка кандидатів на посади, пов’язані з виконанням функцій держави.

Під час таких перевірок з’ясовують, чи достовірні дані кандидат вказав у декларації, чи не має кандидат майна, яке не відповідає його законним доходам, чи не подав неправдиві дані або документи, а також чи немає в нього зв’язків із ворожими структурами.

Також перевіряється, чи є щодо людини інформація в реєстрах про притягнення до відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Крім того, перевіряється інформація про юридичних осіб, до яких застосовувалися заходи через корупційні правопорушення. Це потрібно, щоб виявити можливі корупційні ризики ще до ухвалення кадрового рішення.

Хто проводить перевірку

До процесу залучаються кілька підрозділів Міноборони. Кожен відповідає за свою частину роботи.

Служба персоналу перевіряє професійну відповідність кандидата: освіту, досвід, підготовку, компетенції, стан здоров’я та інші вимоги до посади.

Антикорупційний підрозділ перевіряє інформацію щодо корупційних ризиків, зокрема через відповідні державні реєстри.

Підрозділ внутрішньої безпеки аналізує можливі ризики, пов’язані з поведінкою, біографічними даними, службовою історією та іншою інформацією про особу.

Підрозділ стратегічних комунікацій аналізує інформаційний простір і можливі репутаційні ризики.

Координація цього процесу покладається на підрозділ внутрішньої безпеки.

Які бувають види перевірки

Процедура передбачає три основні види вивчення.

Попереднє вивчення проводиться до призначення на посаду. Його завдання – зменшити ризик помилкового кадрового рішення.

Додаткове вивчення може проводитися вже після призначення, якщо з’являються нові факти або інформація, які можуть свідчити про ризики.

Періодичне вивчення – це функціональний моніторинг діяльності людини на посаді. Його метою є вчасно виявляти ризики, які можуть негативно впливати на роботу оборонного відомства.

Такий підхід дозволяє не обмежуватися одноразовою перевіркою «на вході», а будувати постійний механізм контролю.

Хто може ініціювати перевірку

Ініціювати перевірку можуть керівники, які відповідають за кадрові рішення в системі Міноборони.

Зокрема:

• Міністр оборони;
• перший заступник і заступники Міністра;
• державний секретар Міноборони;
• керівник служби персоналу;
• керівники структурних підрозділів Міноборони;
• керівники органів військового управління, безпосередньо підпорядкованих Міноборони.

Підставою може бути запит ініціатора, кадрові документи щодо призначення або заохочення, а також звернення, листи чи інформація від державних органів, громадських організацій або інших осіб, якщо така інформація може вплинути на кадрове рішення.

Скільки триває перевірка

Вивчення має проводитися у найкоротший строк, але не більше семи днів з моменту ухвалення рішення про його проведення. Це не стосується періодичного моніторингу, який може мати іншу логіку та тривалість.

Такий строк важливий: система має бути не лише ретельною, а й швидкою. Особливо в умовах війни, коли кадрові рішення часто потрібно ухвалювати оперативно.

Чи є результат перевірки автоматичною підставою для відмови

Результати вивчення мають інформаційний та орієнтувальний характер. Вони не є автоматичним рішенням про призначення або відмову. Остаточне кадрове рішення ухвалює уповноважений керівник.

Водночас така інформація дозволяє ухвалювати рішення з розумінням можливих ризиків.

Результати перевірки не розголошуються, не тиражуються і не можуть використовуватися для тиску на людину. Вони застосовуються лише для ухвалення відповідного кадрового або управлінського рішення.

Перевірка доброчесності як частина антикорупційної системи

Антикорупційна робота Міноборони – це не лише реагування на порушення після того, як вони сталися. Це система запобігання: перевірка до призначення, контроль під час роботи і чітка відповідальність на кожному рівні.

Посади в оборонному відомстві мають обіймати виключно професійні, доброчесні та відповідальні люди. Ця система – один із механізмів, що це забезпечує.