«Кораблі-привиди» росії: як тіньовий флот дає змогу вести війну проти України
Міністерство оборони України детально розповідає, як працює тіньовий флот росії та як він фінансує війну проти нашої держави.
З початку широкомасштабного вторгнення росія зазнала величезних втрат не лише в живій силі та техніці, а й в економіці. Щоб підтримувати агресію проти України, противнику доводиться здійснювати значні фінансові вливання у свою воєнну машину. Основним джерелом грошей, які рф спрямовує на ракети, дрони, контракти солдатам та пропаганду, є нафта.
В обхід санкцій росія продає свою нафту через так званий тіньовий флот. Саме з цього бюджету значною мірою фінансується війна проти нашої держави. Якщо перекрити цей канал, ресурс на війну різко скоротиться. Це – один із пріоритетів Плану війни України.
Для цього потрібно:
- посилення санкцій;
- координація з партнерами;
- стратегія протидії тіньовому флоту;
- спільні дії з партнерами в морі.
Нині Україна активно працює з європейськими країнами, щоб їхнє законодавче регулювання дозволяло не тільки зупиняти такі судна, але й блокувати їх та конфісковувати нафту.
Що таке тіньовий флот
Тіньовий флот – це мережа танкерів, переважно для перевезення нафти та нафтопродуктів, які використовуються росією для експорту сировини в обхід міжнародних санкцій, ембарго та встановленої «цінової стелі» ($60 за барель).
Простими словами: це «флот-привид», який дозволяє кремлю продавати нафту тим, хто готовий її купувати в обхід санкцій.
Танкери тіньового флоту не дотримуються норм і правил Міжнародної морської організації: не розкривають дані про власників, перевантажують нафту прямо в морі, а не в портах тощо.
Скільки суден у тіньовому флоті
Точна кількість суден тіньового флоту росії невідома. Орієнтовно за цією схемою на росію працюють понад 1 500 танкерів. З них – 340 ключових, а 65 можна вважати ядром тіньового флоту.
До понад 610 танкерів тіньового флоту застосовано санкції.
Як працює тіньовий флот
Тіньовий флот – це не просто старі кораблі. Це складна система, побудована для того, щоб світова спільнота не могла відстежити шлях грошей від нафтової вишки до заводу з виробництва ракет.
«Кораблі-привиди». Судна часто вимикають систему AIS (автоматична ідентифікація), стаючи невидимими для радарів. Це дозволяє приховано заходити в порти рф та здійснювати перекачування нафти посеред океану (Ship-to-Ship).
Смертельна економія. росія використовує танкери віком 15–25 років, які не мають належного страхування та технічного догляду. Для агресора це «розхідний матеріал», головна мета якого – довезти вантаж і отримати валюту на війну, попри загрози для природного середовища.
Фінансові лабіринти. Власниками суден часто є фіктивні компанії, наприклад, в офшорах, що дозволяє юридично дистанціювати «криваву нафту» від державних структур рф.
Як росія фінансує війну завдяки тіньовому флоту
Економіка росії залишається критично залежною від експорту енергоносіїв. У 2022 році у відповідь на широкомасштабне вторгнення в Україну західні партнери запровадили «стелю цін» на російську нафту в $60 за барель. Щоб обійти це обмеження, рф використовує тіньовий флот. Це дозволяє не лише приховати походження нафти, а й і убезпечити її покупців від вторинних санкцій.
Доходи від продажу нафти через «тіньові» схеми, за різними оцінками, можуть формувати до 35-40% федерального бюджету рф. Ці кошти йдуть на закупівлю, наприклад, чипів для ракет «Калібр», виробництво дронів типу «Шахед», «Герань», якими росія бʼє по Україні, а також на виплати контрактів солдатам.
Крім того, під виглядом цивільних танкерів ворог може здійснювати розвідку в акваторіях або транспортувати вантажі подвійного призначення.
Загроза для екології
Кожен нафтовий танкер тіньового флоту становить велику загрозу для екології країн, біля берегів яких воно проходить. Корпуси та механізми таких суден часто мають корозію та дефекти. Вони не проходять регулярних технічних оглядів у сертифікованих доках, що підвищує ризик поломок двигуна або розгерметизації танків.
Якщо станеться масштабна катастрофа, як-от розлив нафти, власника танкера з тіньового флоту неможливо знайти через мережу підставних фірм.
Витрати на очищення води та порятунок екосистеми ляжуть на плечі прибережних країн, а не винуватця.