Багатошаровий зимовий комплект: як правильно поєднувати елементи форми

Яку функцію виконує кожен шар зимового одягу та як змінювати комплект відповідно до погоди, завдання й інтенсивності руху, – у роз'ясненні Міноборони.
Зимове обмундирування військовослужбовця – це не один теплий костюм, а система взаємодоповнювальних елементів. Вона складається з натільної білизни, утеплювального та вітровологозахисного шарів, а також головних уборів, рукавичок і шарфа-труби.
Багатошаровий принцип дає змогу додавати або знімати окремі елементи, щоб зберігати тепло, захищатися від вітру й опадів та водночас не перегріватися під час активного руху.

Перший шар – білизна для холодної погоди
Білизну для холодної погоди часто називають термобілизною. Комплект складається із зимової сорочки та кальсонів.
Це натільний шар, тому його надягають безпосередньо на тіло. Його завдання – відводити вологу, підтримувати терморегуляцію та створювати початковий рівень теплоізоляції.
Білизну виготовляють із трикотажного полотна з начосом. Матеріал має бути повітропроникним, еластичним і стійким до зношування. Плоскі шви зменшують ризик натирання під час тривалого носіння.
Щоб білизна виконувала свою функцію, вона має відповідати розміру, прилягати до тіла, але не стискати його. Вологий натільний шар за можливості потрібно замінити сухим.
Другий шар – костюм-утеплювач для збереження тепла
Костюм-утеплювач утримує нагріте тілом повітря та зменшує втрати тепла. Він складається з куртки та штанів, які можна використовувати разом або окремо – залежно від температури, погоди та інтенсивності роботи.
Під час тривалого перебування без руху, несення служби на позиції або зупинки після переходу утеплювальний шар варто додати заздалегідь, не чекаючи, поки тіло почне охолоджуватися.
Перед інтенсивним рухом кількість утеплювальних шарів, навпаки, може бути зменшена. Це допомагає уникнути перегрівання та надмірного накопичення вологи в одязі.
Під час виконання бойових і навчально-бойових завдань елементи костюма-утеплювача використовують відповідно до встановленого варіанта форми та рішення командира. Утеплювач не замінює зовнішній захисний шар, якщо погодні умови потребують захисту від вітру, дощу або снігу.
Третій шар – захист від вітру й вологи
Зовнішній шар утворюють куртка та штани вітровологозахисні. Вони захищають натільний і утеплювальний шари від вітру, мокрого снігу, дощу та забруднення.
Захисний шар особливо важливий за сильного вітру й опадів. Навіть за помірного морозу вітер прискорює втрату тепла, а намокання одягу знижує його теплоізоляційні властивості.
У ЗСУ використовують кілька типів зимових курток і штанів. У зразках класичного багатошарового типу зовнішній та утеплювальний елементи можна використовувати окремо або разом. В інших моделях мембранний матеріал, утеплювач і тепловідбивний шар поєднані в конструкції виробу.
Тому перед використанням потрібно враховувати тип отриманої куртки та штанів. Передбачені конструкцією вентиляційні елементи й регулювання об’єму допомагають адаптувати одяг до навантаження та погоди.
Аксесуари для захисту голови, рук та шиї
Шапка-феска, або шапка-підшоломник, має низькопрофільну конструкцію та може використовуватися із захисним шоломом. За зниження температури, сильного вітру чи опадів Правила носіння форми також передбачають використання капюшона зимової куртки поверх шолома з відповідною фіксацією.
Шапка зимова забезпечує додаткове утеплення голови. Конкретний головний убір обирають відповідно до завдання, погодних умов та необхідності використання шолома.
Шарф-труба закриває шию та за потреби нижню частину обличчя. Його потрібно розташовувати так, щоб він не обмежував огляд, не ускладнював дихання та не заважав користуватися засобами зв’язку.
Зимові рукавички захищають руки від холоду, вітру й вологи. За потреби їх можна надягати поверх демісезонних рукавичок. Водночас комбінація не повинна надмірно стискати кисті або обмежувати роботу зі зброєю та спорядженням.
Як комбінувати комплект залежно від завдань і навантаження
Одяг потрібно добирати не лише за температурою повітря. Важливі також вітер, опади, тривалість перебування надворі та інтенсивність фізичного навантаження.

Правила носіння військової форми передбачають, що під час бойових і навчально-бойових завдань за температури від +5 °C до –10 °C застосовують зимовий варіант із білизною для холодної погоди та окремими утеплювальними й захисними елементами.
За температури від –10 °C до –30 °C передбачений повний зимовий комплект: білизна для холодної погоди, костюм-утеплювач, зимові вітровологозахисні куртка і штани, шапка-феска, зимова шапка, шарф-труба, рукавички та інші сезонні елементи.
Водночас температура не є єдиним критерієм. За рішенням командира військової частини окремі утеплювальні шари можна надягати або знімати залежно від інтенсивності дій особового складу, коливань температури, вітру й опадів.
Головне правило – залишатися сухим
Більше шарів не завжди означає більше комфорту. Надмірне утеплення під час руху спричиняє перегрівання, а вологий одяг швидше втрачає тепло після зупинки.
Тому комплект потрібно регулювати завчасно:
- перед активним рухом – зменшити надлишкове утеплення або скористатися вентиляцією;
- перед зупинкою чи переходом до малорухомої роботи – повернути утеплювальний шар;
- під час вітру та опадів – закрити зовнішній захисний шар;
- контролювати, щоб одяг не стискав тіло, не обмежував рухів і залишався сумісним із бронежилетом, шоломом та іншим спорядженням.
Саме можливість змінювати кількість шарів робить зимовий комплект придатним для різних завдань і погодних умов.
Технічні вимоги до окремих предметів оприлюднені в розділі технічних специфікацій Міноборони.
Докладніше про склад зимового комплекту – у матеріалі «Зимове екіпірування військових: мембранні тканини, інноваційний матеріал, багатошаровий принцип».

