Вступне слово Міністра оборони України Рустема Умєрова на 19-му засіданні Контактної групи з питань оборони України:

Шановний міністр Остіне!

Шановні колеги,

Я радий мати можливість знову з вами поспілкуватися. Контактна група з питань оборони України – унікальний і потужний майданчик. Це приклад єдності, сили та непохитної підтримки для мільйонів українців. 

Дякую вам!

На сьогоднішньому засіданні для мене велика честь представити нового Головнокомандувача Збройних Сил України, генерал-полковнка Олександра Сирського. Я вдячний йому за те, що він взяв лідерство та задіює свій багатолітній досвід на службі Україні.

Агресія росії почалася десять років тому. Якщо бути точним, то 20 лютого виповнюється 10 років від початку російської агресії. Вона почалася з мого дому. З Криму. Буквально за кілька днів український народ розпочав свій потужний спротив. 26 лютого. Цей спротив триває досі. Він триватиме і надалі.

Дозвольте розповісти вам історію одного українця з Криму. Його звати Алім*. 10 років тому він втік з уроків у школі, щоб вийти на мирну демонстрацію у сусідньому місті, за кілька десятків кілометрів від дому. Він хотів додати свій голос як громадянина до протесту проти окупації Криму російськими військами.

На той момент його вік не дозволяв йому голосувати голосувати на виборах чи кермувати авто. Але він розумів ціну спротиву. Предки хлопця були депортовані з Криму росіянами 80 років тому. Його родина знала правду про російську окупацію. 

Аліму нічого не залишалося, як переїхати до Києва. Він здобув вищу освіту влаштувався на роботу. Вранці 24 лютого 2022 року він з'явився в ТЦК. Він приєднався до лав ЗСУ, щоб протистояти повномасштабному вторгненню. Так само, як і сотні інших воїнів в Силах оборони України.

Алім продовжує нести службу. Він налаштований боротися до перемоги. Бо йому потрібно звільнити від окупації свою землю, своїх рідних, свій дім. Щоденні артилерійські атаки, бомбардування, окопні бої – це щоденна рутина мого земляка Аліма.

У зоні бойових дій Алім переживає чимало випробувань. Як і сотні тисяч наших воїнів. Під постійним тиском ворожих сил. З моменту нашої останньої зустрічі російські сили просунулися на певних ділянках фронту. ЗСУ завдають ворогу значних втрат. Але ворог поповнює свої ресурси. І продовжує свої спроби просуватися.

За останні 3 тижні, з часу нашої останньої зустрічі, наші воїни знищили 29 тисяч особового складу противника, понад 220 танків, майже 500 одиниць бронетехніки та майже 600 артилерійських систем. Але це не зупинило ворога. Він продовжує наступальні дії по всій лінії фронту.

Багатьом така масштабна війна в Європі здавалася неможливою. Такі руйнування та спустошення були немислимі. Але це урок, який ми повинні пам’ятати. Безкарна агресія, неконтрольоване зло призводять до неймовірних страждань.

Ми знову зібралися, щоб обговорити, як ми можемо завдати поразки нашому ворогу. У складний момент, коли росія намагається перехопити ініціативу на полі бою.

Ми знову зібралися, щоб сформулювати ефективні рішення, які допоможуть якомога швидше відбити російські війська. Звільнити нашу землю та створити умови для відновлення міжнародного права на всій українській території. Показати світові приклад того, що демократії можуть і будуть захистити себе.

Ми маємо значні виклики. На жаль, у росії є можливість завдавати удари вглиб території України. До 1000 км від місця запуску. російські війська використовують цю можливість для терору мирного населення. Їхні ракети влучають в найбільші міста України. Вони руйнують та вбивають. 

Яскравим прикладом є масована ракетна атака 7 лютого. росія поєднала кілька типів балістичних і крилатих ракет. Безпілотники Shahed іранського виробництва та північнокорейські ракети, вироблені співучасниками росії в цих злочині. Нова "вісь зла" вже сформована цими терористичними режимами.

За чотири години атаки ворог завдав Україні жахливих руйнувань. Ворог вбив 5 наших громадян і поранив понад 50. Пошкоджено майже 100 будівель. росія застосувала частину своєї новітньої зброї проти мирного житлового кварталу в Києві.

Українським силам оборони терміново необхідно нарощувати можливості далекобійної спроможності. Щоб знищити ворожу матеріально-технічну та військову інфраструктуру на окупованій території України.

Ми будемо посилювати нашу спроможність, розвиваючи нашу оборонну промисловість. Тут важлива сталість, щоб мати мати можливість відповідати на довготермінові виклики та забезпечувати нагальні потреби вже сьогодні. 

Ваші уряди та компанії ОПК поступово нарощують виробництво. Важливо пришвидшити цей процес. Ми цінуємо те, що наші партнери вже інвестують більше в ОПК. Україна також розвиває власне виробництво.

Дорогі друзі,

Ми маємо значну перевагу над ворогом. Адже ми можемо інвестувати в оборонний сектор разом. Давайте об’єднаємо наші ресурси та інновації. Давайте поєднаємо технологічні можливості з реальним та актуальним досвідом з поля бою.

Так це не дешево. Але ціна невдачі буде вимірюватися незліченною кількістю невинних жертв.

Хочу підкреслити, що Україна впроваджує необхідні системні зміни. У сфері логістики, навчання, закупівель, прозорості, підзвітності та забезпечення сил та засобів.

На полі бою нам потрібно більше артилерійських боєприпасів, бойових броньованих машин, систем ППО.

Нам потрібен ефективний механізм знищення ворога, що грунтується на технологічній перевазі. Україна вже працює з багатьма виробниками, щоб збільшити виробництво безпілотників. І зокрема потужності по виготовленню FPV дронів. Як показує наш досвід, FPV дрони можуть бути одним із способів компенсувати нестачу артилерійських боєприпасів.

Українські компанії впроваджують технологічні рішення одними з перших. Це рішення, які відповідають реальним потребам фронту. Вони мають перевагу завдяки використанню бойового досвіду. Ми запрошуємо вас приєднатися до цих зусиль та інвестувати. 

Війна росії – це не лише війна проти України. Але проти НАТО, ЄС і вільного демократичного світу. Це загроза для українських громадян так само, як і для ваших громадян. Це глобальна загроза сильних авторитарних держав та терористичних груп, які зростають.

Те, що відбувається в Україні, впливає на мир і стабільність у Європі та в усьому світі. Жодна демократія не може почуватися в безпеці, поки росія продовжує свою агресію.

Дякуємо за вашу військову допомогу. За озброєння та підготовку. За те, що стоєте поряд з нами.

*ім’я змінено

 

Заключне слово Міністра оборони України Рустема Умєрова на 19-му засіданні Контактної групи з питань оборони України: 

Шановні колеги,

Перш ніж перейти до підсумків, дозвольте мені перемістити фокус зі зброї, технологій та боєприпасів на людський вимір. Розповім вам історію, яка почалася десять років тому.

26 лютого 2014 року – після добового чергування в міській лікарні Керчі – молодий лікар Мурат* вирушив до Сімферополя, щоб вийти на мирну демонстрацію разом зі своїми друзями.

Він хотів виступити проти окупації його рідного Криму. Мого рідного Криму. Українського Криму.

Після демонстрації окупаційна влада викликала Мурата на допит. Це досі відбувається в Україні щодня. Його взяли під варту. Тиснули на нього психологічно. Це цькування тривало рік. Поки він із родиною не втік до Києва.

Мурат влаштувався на роботу до Міністерства охорони здоров'я. Його діти пішли до школи. Два роки тому, 24 лютого 2022 року, його троє дітей і дружина сіли в автомобіль, і він повіз їх на захід України. Залишивши сім’ю в безпеці, Мурат приєднався до Збройних Сил.

Відтоді він пройшов шлях від бойового медика до начальника медичної служби своєї військової частини. Вже більше року Мурат із побратимами служить під Бахмутом. Місто, про яке ви чули багато разів.

Команда Мурата допомогла тисячам воїнам із понад 20 підрозділів. Але частина з них загинули. Дехто помер від отриманих поранень під час евакуації. Інші – поки лікарі намагалися їх стабілізувати.

Багато з тих бійців загинули у Мурата на руках. Його побратими. Бо бувають моменти, коли постійні прильоти, авіабомбардування, чи ракетні обстріли не залишають шансів на порятунок життя.

Але Мурат і його побратими не мають наміру здаватися. Вони налаштовані на перемогу. І на повернення додому. Сотні тисяч наших відважних воїнів не зупиняться.

І ви здатні зробити важливий внесок. Ваші рішення впливають на ціну, яку платять наші солдати. Тому я дуже прошу вас допомогти їм вистояти. Надаючи більше артилерійських боєприпасів, систем протиповітряної оборони та закриваючи інші нагальні потреби, про які ми сьогодні говоримо.

Шановні колеги,

Дякую вам за те, що ви почали прискорювати ваші оборонні галузі до ритму воєнної економіки. За те, що ви робите кроки для посилення промислових потужностей. 

Я вдячний міністру Остіну та іншим колегами за чітке розуміння викликів та потреб, які стоять перед Україною, у різних часових вимірах - короткотермінових, середньотермінових та довготермінових. 

Безпека нашого майбутнього потребує рішень вже сьогодні.

Саме так ми можемо перемогти ворога технологічно. Таким чином ми можемо відповідати асиметрично. Знищити логістику та військову інфраструктуру противника. Захиститися від його повітряних сил.

Саме так Мурат і сотні тисяч наших воїнів можуть звільнити свою землю та повернутися додому.

Дякуємо за участь у коаліціях спроможностей. Дякуємо вам за лідерство на цих життєво важливих ділянках роботи. Розбудова моделі майбутніх Сил оборони є одним із наших ключових пріоритетів. Водночас закликаю зосередитися на коротко- та середньострокових результатах. Щоб якомога швидше вплинути на ситуацію на полі бою. Нам потрібно об’єднати наші ресурси в цей критичний час, щоб не дати росії розширити свою військову присутність в Україні.

Коли Мурат і його команда евакуюють поранених воїнів, вони повинні їхати на максимальній швидкості. Щоб врятувати життя, вони не можуть дозволити собі жодних зволікань.

У нас є унікальна співпраця партнерів, друзів і союзників. Спираймося на цю архітектуру. Перемикаємося на вищу передачу. Закликаю використати всю силу коаліції демократичних держав, щоб зупинити росію та відновити мир.

Я дуже ціную вашу підтримку. Дуже ціную ваш час. Дуже ціную вашу увагу.

Дякую!

*ім’я змінено