Перейти до головного вмісту

Ефективність служб супроводу: Міноборони напрацьовує підходи до підтримки військових і родин

Військовослужбовець у формі ЗСУ працює за ноутбуком у офісі, на задньому плані колега з гарнітурою; на столі стоїть прапорець України.
Міноборони опрацьовує провідні підходи до роботи служб супроводу, щоб посилити підтримку військовослужбовців та їхніх родин

Позитивний досвід роботи бойових бригад з особовим складом має враховуватися та масштабуватися.

За ініціативи Міністерства оборони України відбулася робоча зустріч з представниками військових частин та волонтерами, які опікуються розвитком груп соціального супроводу (патронатних служб) в Збройних Силах України.

«Соціальний супровід – це один з елементів формування «корпоративної культури» батальйону, бригади або корпусу, яка в результаті впливає на мотивацію військовослужбовців. Тому потрібно враховувати позитивні приклади, що діють в українському війську», – прокоментував підсумки зустрічі заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Євген Мойсюк.

Представниці Третього армійського корпусу, 125 окремої важкої механізованої бригади, 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр» та волонтери поділилися власним досвідом супроводу поранених, звільнених з полону і рідних безвісти зниклих, полонених та загиблих військовослужбовців.

Зі свого боку Євген Мойсюк наголосив, що подібні зустрічі мають стати регулярними. Це дозволить враховувати та масштабувати позитивний досвід роботи з особовим складом.

Нагадаємо, що створення служб супроводу (патронатних служб) в кожній військовій частині Збройних Сил України почалося наприкінці 2024 року. Наразі цю вертикаль в Збройних Силах України очолює Центральне управління цивільно-військового співробітництва.

Наприкінці березня цього року за ініціативи Міноборони було впорядковано доступ представників служб супроводу військових частин та установ до пацієнтів цивільних лікарень.

Теги