Типовий статут козацької організації в Українi
(ЗМІСТ)
Загальні положення
1.1 Установча база введення цього Статуту та порядок розповсюдження його дії на козацькі організації України;
1.2 Законодавча та правова база козацтва в Україні;
1.3. Мета діяльності козацької організації;
1.4. Основні завдання козацької організації;
1.5. Утримання та фінансування козацьких організацій.
Частина перша. Засади козацької організації
Глава 1. Основні засади козацької організації
1.1 Статус організацій;
1.2 Принципи створення;
1.3 Засновники козацьких громадських організацій;
1.4 Легалізація козацьких громадських організацій;
1.5 Членство та порядок прийому в козацькі організації;
1.6 Надання назв козацьким організаціям;
1.7 Статутний документ козацької організації;
1.8 Координація діяльності козацьких громадських організацій України;
1.9 Право власності;
1.10 Господарська, благодійна та інша комерційна діяльність.
Глава 2. Структура козацької організації, козацькі звання та форма одягу.
1.1 Типова структура козацьких громадських організацій в Україні;
1.2 Спеціальні козацькі громадські звання;
1.3 Субординація спеціальних козацьких громадських звань;
1.4 Форма одягу членів козацьких організацій.
1.5 Питання геральдики козацьких організацій;
Глава 3. Виховна робота в козацькій організації.
1.1 Загальні положення — виховна робота направлена на послідовне втілення в життя ідеології захисту та оборони України, патріотизму та збереження історичних традицій козацтва.
1.2 Основні напрямки виховної роботи посадових осіб козацьких організацій;
1.3 Підбор, прийняття у козаки;
1.4 Робота з молоддю та підготовка майбутніх козаків;
1.5 Організація козацьких ліцеїв, класів та інших навчально-виховних структур у освітніх закладах.
Глава 4. Правова робота в козацькій організації
1.1 Загальні положення. Правова робота — це комплекс заходів, які здійснюються керівництвом козацької організації з питань реалізації в повсякденній діяльності вимог законодавства України та інших нормативно-правових актів в цілях успішного вирішення завдань розвитку Держави;
1.2 Основні напрямки правової роботи посадових осіб козацьких організацій;
1.3 Права козацьких організацій щодо налагодження та підтримки міжнародних контактів та зв’язків.
Глава 5. Основні права та обов’язки посадових осіб козацької організації
1.1 Права та обов’язки козацьких громадських організацій;
1.2 Обов’язки посадових осіб;
1.3 Права посадових осіб;
1.4 Дисциплінарні права посадових осіб.
1.5 Відповідальність посадових осіб;
Частина друга. Повсякденна діяльність козацької організації
Глава 6. Дислокація козацьких організацій
1.1 Загальні положення;
1.2 Організація територіального розтушування та розміщення козацьких організацій;
Глава 7. Козацькі правила
1.1 Правила поведінки козаків
1.2 Правила проведення козацьких стройових оглядів;
1.3 Правила використання козацьких атрибутів;
1.4 Попередження випадків травматизму;
Глава 8. Повсякденна діяльність козацької організації
1.1 Загальні положення — основні напрямки діяльності козацької організації;
1.2 Порядок роботи з Міністерством оборони України;
1.3 Порядок роботи з Державною Прикордонною службою;
1.4 Порядок роботи з Міністерством внутрішніх справ;
1.5 Порядок роботи з Міністерством освіти та науки;
1.6 Порядок роботи з Міністерством надзвичайних ситуацій України
1.7 Порядок роботи з Товариством сприяння оборони;
1.8 Порядок роботи з військовими частинами;
1.9 Порядок роботи з військовими комісаріатами;
1.10 Порядок роботи з місцевими державними адміністраціями та іншими органами місцевої влади (самоврядування);
1.11 Порядок роботи з Церквою;
1.12 Співпраця з іншими громадськими організаціями.
1.13 Порядок роботи по нагляду за військовими похованнями, цвинтарями, меморіалами та інше;
1.14 Порядок роботи козацьких організацій у природоохоронних заходах та заходах щодо забезпечення екологічної безпеки;
1.15 Порядок роботи козацьких організацій в охороні громадського порядку;
1.16 Порядок роботи козацьких організацій в охороні державного кордону України;
1.17 Порядок роботи козацьких організацій в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
1.18 Порядок роботи козацьких організацій у культурних заходах щодо розвитку самобутньої козачої культури, козачих художніх колективів та дитячої творчості;
1.19 Порядок роботи козачих організацій у науково-дослідницькій, інформаційній та методичній діяльності з питань козацтва в Україні;
Частина третя. Козацькі свята, ритуали, привітання та участь у урочистих заходах
Глава 9. Козацькі свята
1.1 Козацькі свята;
1.2 Порядок проведення святкування;
1.3 Організація святкування.
Глава 10. Козацькі привітання
1.1 Козацькі ритуали та привітання;
1.2 Почесні караульні козацькі підрозділи.
Проект
ТИПОВИЙ СТАТУТ козацької організації в України
Загальні положення
1.1 Установча база введення цього Статуту та порядок розповсюдження його дії на козацькі організації України
Козацькі організації, об’єднання, товариства (далі — козацькі організації) — громадські неприбуткові організації, які об’єднують громадян України на засадах єдності інтересів з метою забезпечення захисту своїх прав і свобод та задоволення інтересів щодо відродження історичних, патріотичних, господарських, культурних, духовних і моральних традицій Українського козацтва.
Козацькі організації в Україні створюються та діють у відповідності до Конституції України, Законів України, актів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових документів, норм міжнародного права, що не суперечать законам України, та цього типового статуту, який носить рекомендаційний характер.
Типовий статут розповсюджується на козацькі організації, які підтримують його положення та встановленим порядком повідомили про це Координаційну раду з питань розвитку козацтва в Україні.
Типовий статут приймається на загальному засіданні Координаційної ради з питань розвитку козацтва в Україні (далі — Координаційна рада) його членами та затверджується Головою Координаційної ради.
1.2 Законодавча та правова база козацтва в Україні
У цій сфері правового регулювання діють:
-
Конституція України;
-
Закон України «Про об’єднання громадян»;
-
Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»;
-
Закон України «Про інформацію»;
-
Закон України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики»
-
Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»
-
Закон України «Про Збройні Сили України»;
-
Закон України «Про Державну прикордонну службу України»;
-
Закон України «Про міліцію»;
-
Закон України «Про освіту»;
-
Закон України «Про культуру»;
-
Указ Президента України «Про концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді»;
-
Указ Президента України «Про Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України»;
-
постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про допризовну підготовку і про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей»;
-
постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційної ради з питань розвитку козацтва в Україні»;
-
розпорядження Кабінету Міністрів України «Концепція сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства».
1.3. Мета діяльності козацької організації
Організація взаємодії з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, науковими установами, Церквою, військовими комісаріатами, військовими частинами у здійсненні заходів щодо відродження і розвитку традицій Українського козацтва, залучення потенціалу козацьких організацій до охорони громадського порядку і державного кордону, охорони культурної спадщини, фізкультурно-спортивної роботи, військово-патріотичного виховання молоді, науково-пошукової роботи з вивчення історичного минулого козацтва в України.
1.4. Основні завдання козацької організації
Головним завданням козацьких організацій є формування високих військово-патріотичних якостей підростаючого покоління шляхом створення і розвитку регіональних систем підготовки молоді до військової служби із залученням можливостей місцевих органів виконавчої влади, збройних сил та інших державних військових формувань, Церкви та громадських організацій.
Основні завдання козацької організації:
-
системний розвиток історичних, господарських та культурних традицій українського козацтва;
-
виховна робота з дітьми, юнацтвом та допризовною молоддю на героїчних традиціях українського козацтва та на прикладах козацької звитяги та мужності;
-
військово-патріотична робота з виховання у підростаючого покоління поваги до захисників Вітчизни, морально-психологічної готовності до збройного захисту територіальної цілісності та суверенітету України;
-
участь у заходах щодо охорони громадського порядку, державного кордону та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
-
фізкультурно-спортивна та оборонно-масова робота, пропаганда здорового способу життя;
-
дослідницька, науково-пошукова робота з вивчення історичного минулого козацтва в України.
1.5. Утримання та фінансування козацьких організацій.
Утримання козацької організації та фінансування заходів з питань розвитку козацтва в Україні проводиться за рахунок членських та добровільних внесків козацької організації, благодійних пожертв та інших джерел, не заборонених законодавством.
Частина перша. Засади діяльності козацької організації
Глава 1. Основні засади діяльності козацької організації
1.1 Статус організацій
Козацькі організації створюються для захисту прав і свобод членів козацьких товариств, сповідують принципи демократії, загальнолюдських моральних цінностей, поваги до історичної спадщини України, виховних і культурних традицій козацтва та діють в межах чинного законодавства.
Вони вільні у виборі форм та методів своєї діяльності.
В Україні можуть створюватися та діяти козацькі громадські організації з місцевим, всеукраїнським та міжнародним статусом. Козацькими організаціями вважаються організації, які легалізовані в Україні встановленим порядком.
Місцевими козацькими організаціями є сільські, селищні, міські, районні, обласні, республіканські (АР Крим) козацькі організації, що здійснюють свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці України.
До сільських (селищних) козацьких організацій належать організації, діяльність яких поширюється на територію села (селища), і які об’єднують членів, що там проживають.
До міських козацьких організацій належать організації, діяльність яких поширюється на територію міста, і які об’єднують не менше 100 членів, що проживають у місті районного значення, та (або) не менше 300 членів, що проживають в обласному місті (для м. Київ та м. Севастополь — не менше 500 членів).
До районних козацьких організацій належать організації, діяльність яких поширюється на територію району, і які об’єднують від 100 до 300 членів, що проживають на території відповідного району.
До обласних, республіканських (АР Крим) козацьких організацій належать організації, діяльність яких поширюється на територію області, АР Крим, і які об’єднують від 500 до 900 членів, що проживають на території відповідної області, АР Крим.
Статус всеукраїнської козацької організації має організація, діяльність якої поширюється на території України, має осередки у більшості областей України та об’єднує до 1500 членів.
Статус міжнародної козацької організації має організація, діяльність якої поширюється на територію України, має осередки у більшості областей України, об’єднує більше ніж 1500 членів, у тому числі, членів хоча б однієї зарубіжної держави.
1.2 Принципи створення
Козацькі організації створюються і діють на основі добровільності та рівноправності їх членів, самоврядування, принципів законності та гласності. Обмеження діяльності членів козацьких організацій може встановлюватись тільки Конституцією та законами України.
Первинні козацькі організації створюються за місцем роботи, навчання, проживання козаків.
Для керівництва організацією вони обирають на своїх радах отамана і його заступників та:
-
визначають умови і порядок прийому в члени козацької організації, вибуття з неї;
-
права і обов’язки членів (учасників) організації;
-
символіку, назву та форму одягу членів (козаків) організації;
-
джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна;
-
організацію та порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;
-
порядок внесення змін і доповнень до статуту організації;
-
порядок припинення діяльності організації і вирішення майнових питань, пов’язаних з його ліквідацією. Розглядаються інші питання господарського та фінансового характеру.
1.3 Засновники козацьких громадських організацій
Засновниками козацьких громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій — 16-річного віку.
Рішення про заснування козацької громадської організації приймається на установчих загальних зборах.
1.4 Легалізація козацьких громадських організацій
Легалізація (офіційне визнання) козацьких громадських організацій є обов’язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність козацьких громадських організацій, які не легалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.
У разі реєстрації козацьких громадських організацій вони набувають статусу юридичної особи.
Легалізація козацьких громадських організацій здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. У разі, коли діяльність місцевої козацької організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом.
Місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів реєструються в обов’язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнародних козацьких об’єднань, якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об’єднань.
Про легалізацію козацьких об’єднань легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації.
Для реєстрації козацьких об’єднань його засновники подають заяву. До заяви додаються статут організації, протокол установчих загальних зборів, відомості про склад керівництва, дані про місцеві осередки, документи про сплату реєстраційного збору.
Про зміни, що сталися в статутних документах, козацьких об’єднань повідомляється в 5-денний строк в реєструючий орган.
У реєстрації козацьких громадських організацій може бути відмовлено, якщо його назва, статутний або інші документи, подані для реєстрації, суперечать вимогам законодавства України.
1.5 Членство та порядок прийому в козацькі організації
Членами козацьких громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих козацьких громадських організацій визначається їх статутами в межах, встановлених законами України.
До козацьких громадських організацій приймають згідно письмової заяви на раді первинного козацького товариства, за козацьким звичаєм та рекомендаціями двох дійсних членів Українського козацтва.
Члени дитячих, юнацьких і молодіжних підрозділів при Українському козацтві, приймаються за рекомендацією керівників відповідних підрозділів.
1.6 Надання назв козацьким організаціям
Назва козацького об’єднання громадян приймається на установчій раді козацького товариства.
Назва козацької організації повинна складатися з двох частин — загальної та індивідуальної.
Загальна назва містить слово «козацька» та може бути однаковою у різних об’єднань.
Індивідуальна назва є обов’язковою і повинна бути суттєво — відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку інших козацьких організацій з такою ж загальною назвою.
1.7 Статутний документ козацької організації
Козацькі громадські організації діють на основі статуту, який розробляється на підставі цього типового статуту.
Статутний документ козацької організації повинен містити:
-
назву козацької організації, його статус та юридичну адресу;
-
мету та завдання козацької організації;
-
порядок прийому до козацької організації (посвяти в козаки) та вибуття з неї;
-
права і обов’язки членів козацької організації (козака);
-
порядок прийняття присяги козака;
-
права козака в організаціях та козацьких об’єднаннях;
-
порядок утворення і діяльності статутних органів козацьких об’єднань, козацьких організацій, місцевих осередків та їх повноваження;
-
джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;
-
порядок внесення змін і доповнень до статутного документа;
-
порядок припинення діяльності козацької організації і вирішення майнових питань, пов’язаних з його ліквідацією.
Статутний документ козацької організації не повинен суперечити чинному законодавству України.
1.8 Координація діяльності козацьких організацій України
Координацію діяльності козацьких громадських організацій здійснює Координаційна рада з питань розвитку козацтва при Кабінеті Міністрів України.
Козацькі організації діють на основі своїх статутів, які розробляються відповідно до типового статуту, схваленого на загальному засіданні Координаційної ради з питань розвитку козацтва в Україні та затвердженого його Головою.
1.9 Право власності
З метою виконання статутних завдань легалізовані козацькі організації можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, засновувати підприємства, в порядку, який передбачено законодавством.
Козацькі організації можуть мати у власності кошти, засоби та інше майно, необхідне для здійснення статутної діяльності.
Козацькі організації мають право на майно і засоби, придбані в результаті господарської, комерційної та інших видів діяльності створених ними госпрозрахункових установ, організацій і підприємств.
Козацька організація набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами, державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших видів діяльності створених ними госпрозрахункових установ, організацій і підприємств.
Вона, як і інші об’єднання громадян, у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.
1.10 Господарська, благодійна та інша комерційна діяльність
Комерційна та господарська діяльність козацьких організацій здійснюється в межах законодавства України щодо фінансово-господарської діяльності громадських організацій.
Окремі функції щодо господарського управління майном можуть бути покладені вищими статутними органами управління на створювані ними органи, місцеві осередки або передано іншим козацьким організаціям.
Відповідальність за дотримання норм комерційної та господарської діяльності козацькими організаціями несуть засновники громадських організацій та уповноважені посадові особи козацької організації, яким надано право розпоряджатися майном і коштами організації.
Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності для громадських організацій визначені в ст. 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Глава 2. Структура козацької організації, козацькі звання та форма одягу.
1.1 Типова структура козацьких громадських організацій в Україні
Козацькі організації всіх рівнів мають власні керівні органи самоврядування, які здійснюють свою діяльність згідно із статутами цих організацій.
Козацькі організації мають типову структуру і складаються з керівництва та козацьких підрозділів.
Керівництво козацької громадської організації очолює отаман. До складу керівництва входять також начальник штабу та головний писар.
Підрозділи складаються з козаків. Підрозділи очолюють: загін — хорунжий, сотню — сотник.
Підрозділ, який має у своєму складі менше ніж 50 козаків організаційно відноситься до загону.
Сотня складається із загонів і налічує не більше як 100 козаків.
1.2 Спеціальні козацькі громадські звання
Керівники козацьких громадських організацій вибираються на загальних зборах (Козацькій Раді) організації простим голосуванням за більшістю голосів.
Керівникам козацьких громадських організацій, рішенням Козацької Ради організації присвоюються спеціальні козацькі громадські звання (додатково до тих, які визначені п. 1.1, глави 2) від осавула до генерал-хорунжого, відповідно до чисельності зареєстрованих козаків в організації:
осавул козацької організації (міський курінь) — від 101 козака до 300 (підосавул — начальник штабу міського куріня);
військовий старшина козацької організації (районний курінь, міста Київ, Севастополь) — від 301 до 500;
полковник козацької організації (область — полк) — від 501 до 900;
генерал-осавул козацької організації (кілька областей — з’єднання) — від 901 до 1500;
генерал хорунжий козацької організації (регіон — об’єднання) — більше 1500 козаків.
Начальникам штабів та головним писарям присвоюються спеціальні козацькі громадські звання, встановлені відповідними статутами організацій.
1.3 Субординація спеціальних козацьких громадських звань
Вищим повноважним органом козацької організації є Козацька Рада, що діє на принципах традиційної козацької демократії.
Рішення на Козацькій Раді приймаються простою більшістю голосів відкритим голосуванням. На розгляд козацької організації виносяться питання щодо стратегії розвитку організації, обрання, звітування та притягнення до відповідальності посадових осіб організації, які були обрані Козацькою Радою, участь в політичному житті держави, підтримка тих чи інших політичних сил.
Для розгляду ряду питань Козацькою Радою може бути прийняте рішення про голосування двома-третинами голосів і (або) в закритому режимі.
1.4 Форма одягу членів козацьких організацій
Форма одягу козацької організації та її обладунки встановлюються рішенням відповідної Козацької Ради, враховуючи регіональні та історичні традиції українського козацтва та затверджуються статутом козацької організації.
Рекомендовано мати:
-
кашкет з малиновим околом влітку та папаху з чорної овчини взимку;
-
кітель з комірцем-стійкою темно-синього кольору з накладними кишенями;
-
штани темно-синього кольору з малиновими лампасами;
-
черевики (чоботи, напівчоботи) — чорного кольору.
Затверджена статутом форма одягу членів козацької організації не може суперечити вимогам чинного законодавства.
1.5 Питання геральдики козацьких організацій
Затверджена відповідним статутом символіка козацької організації не може суперечити вимогам чинного законодавства та повторювати зразки, які встановлені для військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів.
Вона підлягає реєстрації в порядку, передбаченому законодавством України.
Глава 3. Виховна робота в козацькій організації.
1.1 Загальні положення
Виховна робота направлена на послідовне втілення в життя ідеології захисту та оборони України, патріотизму та збереження історичних традицій козацтва.
1.2 Основні напрямки виховної роботи посадових осіб козацьких організацій
Посадові особи козацьких організацій проводять роботу, спрямовану на виховання у козаків відданості Українському народові, формуванні високих морально-психологічних якостей.
Вони повинні:
-
вивчати та аналізувати морально-психологічний стан козаків, надавати допомогу отаманам у поліпшенні морально-психологічного клімату в козацьких колективах;
-
знати ділові якості та морально-психологічний стан козаків, здійснювати практичну роботу щодо добору кандидатів для вступу в козацькі організації, співпрацювати із закладами охорони здоров’я;
-
планувати, організовувати й контролювати проведення у підрозділах заходів морально-психологічного забезпечення повсякденної діяльності;
-
знати потреби і запити членів козацьких організацій, вживати заходів для вирішення скарг і заяв, підтримувати зв’язок із сім’ями козаків, піклуватися про їх здоров’я, поліпшення матеріально-побутового становища;
-
піклуватися про духовний і культурний розвиток членів козацьких організацій, організовувати і проводити культурно-виховну, духовно-просвітню роботу і дозвілля.
1.3 Правило прийняття у козаки
Для прийому у козаки встановлюється випробувальний строк.
За цей термін кандидата у козаки розглядають у козацькій організації, як він себе зарекомендує.
Після проходження випробувального строку на загальному зібранні козацької організації кандидат заслуховується та приймає Присягу.
1.4 Робота з молоддю та підготовка майбутніх козаків
Козацька організація з цього питання співпрацює і взаємодіє з органами місцевої влади.
Козацькі організації беруть участь у заходах з відзначення державних свят, пам’ятних дат в історії України, у проведенні спільних засідань у форматі «круглого столу» з питань історії українського козацтва.
Козацькі організації залучаються до патріотичних та спортивних заходів, активізації спільної роботи з допризовною молоддю«
1.5 Організація козацьких ліцеїв, класів та інших навчально-виховних структур у освітніх закладах.
Глава 4. Правова робота в козацькій організації
1.1 Загальні положення.
Правова робота — це комплекс заходів, які здійснюються керівництвом козацької організації з питань реалізації в повсякденній діяльності вимог законодавства України та інших нормативно-правових актів в цілях успішного вирішення завдань розвитку Держави.
1.2 Основні напрямки правової роботи посадових осіб козацьких організацій
Посадові особи козацьких організацій проводять роботу, спрямовану на виховання у козаків готовності до свідомого виконання положень Конституції України і законів України, інших нормативно-правових актів.
Вони повинні:
-
організовувати та проводити роз’яснення законодавства України та брати участь у забезпеченні додержання членами козацьких організацій його вимог;
-
забезпечувати проведення конкретних заходів щодо зміцнення дисципліни та правопорядку, профілактики правопорушень серед особового складу, згуртування козацьких колективів;
-
вивчати соціально-політичну обстановку в районі розташування організації та з її урахуванням удосконалювати виховну та правову роботу;
-
проводити роботу з організації занять щодо додержання заходів безпеки та охорони довкілля.
1.3 Права козацьких організацій щодо налагодження та підтримки міжнародних контактів та зв’язків.
Глава 5. Основні права та обов’язки посадових осіб козацької організації
1.1 Права та обов’язки козацьких громадських організацій
Козацькі громадські організації повинні:
-
дотримуватися вимог законодавства у сфері гуманітарної політики держави щодо провадження своєї діяльності;
-
дбати про збереження козацьких традицій і примноження національного культурного надбання, сприяти охороні культурної спадщини;
-
поважати культуру, мову, традиції, військові обряди Українського народу та війська;
-
піклуватися про естетичне виховання та культурний і фізичний розвиток дітей та молоді, прилучення їх до козацьких звичаїв.
-
Козацькі громадські організації мають право:
-
на державну підтримку своєї діяльності центральними органами виконавчої влади, місцевим самоврядуванням;
-
залучати до сфери діяльності щодо розвитку козацтва в Україні інвестиції, гранти, благодійні пожертви, кошти від надання платних послуг та інших не заборонених законодавством джерел;
-
приймати участь в охороні громадського порядку і державного кордону у відповідності та на умовах передбачених Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»;
-
виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права;
-
на вільний вибір форм, методів, засобів інформаційно-агітаційної діяльності, пропагування своїх ідей і цілей, самостійне розпорядження своїм творчим продуктом;
-
на провадження своєї діяльності щодо розвитку козацтва в Україні, як самостійно так і з використанням будь-яких форм посередництва;
-
на збереження, розвиток, пропагування культурної, мовної, козацької самобутності, українських військових традицій, звичаїв та обрядів, доступ до культурних цінностей та культурної спадщини;
-
на інші права, встановлені законодавством.
1.2 Обов’язки посадових осіб
Посадові особи козацьких організацій (далі — посадові особи) обираються на Козацькій Раді.
Терміни, на які обираються посадові особи, визначаються Козацькою Радою.
Посадові особи повинні проводити роботу з членами козацьких організацій, спрямовану на виховання у козаків відданості Українському народові, формуванні високих морально-психологічних якостей, готовності до свідомого виконання положень Конституції України та інших законів України у цій сфері діяльності.
1.3 Права посадових осіб
Посадові особи мають право самостійно приймати рішення щодо поточної діяльності організації в межах затвердженого на Козацькій Раді статуту про козацьку організацію.
1.4 Відповідальність посадових осіб
Посадові особи, які були обрані на Козацькій Раді несуть відповідальність перед всіма членами козацької організації та звітують про свою діяльність.
Посадові особи несуть відповідальність за повсякденну діяльність організації, підтримку високого статусу, успішну реалізацію стратегії розвитку козацької організації, залучення нових членів, співпрацю з органами державного управління та місцевого самоврядування, дотримання членами козацької організації норм і правил суспільного життя.
Частина друга. Повсякденна діяльність козацької організації
Глава 6. Дислокація козацьких організацій
1.1 Загальні положення
Козацькі організації створюються та дислокуються за територіальним принципом з урахуванням сучасного адміністративно-територіального поділу України за виробничим, виробничо-територіальним принципом.
1.2 Організація територіального розтушування та розміщення козацьких організацій
Козацькі організації складається з:
-
первинних козацьких товариств;
-
районних козацьких товариств, що складаються з первинних козацьких товариств;
-
міських козацьких товариств;
-
обласних козацьких товариств, що складаються з міських, районних козацьких товариств;
-
обласних, районних та міських жіночих товариств (організацій), жіночих товариств (організацій) Автономної Республіки Крим, м. Києва та м. Севастополя;
-
у районах міста Київ, міста Севастополь, районах міст Автономної Республіки Крим і міст обласного підпорядкування можуть також створюватися районні козацькі організації УРК.
Обласні козацькі товариства утворюють в межах України округи: Волинський, Галицький, Закарпатський, Подільсько-Сіверський, Приазовський, Східно-Український, Центральний, Чорноморський.
Козацькі товариства Автономної Республіки Крим, м. Києва та м. Севастополя діють на правах обласних козацьких товариств.
Глава 7. Козацькі правила
1.1 Правила поведінки козаків
Козак повинен:
-
бути активними провідниками української національної ідеї, виконувати всі вимоги цього Статуту й українських козацьких звичаїв, якщо останні не суперечать чинному законодавству України;
-
виконувати універсали, постанови, накази й рішення Гетьмана (Голови), керівних органів, накази своїх отаманів і старшин;
-
сплачувати вступний і щомісячні членські внески, розмір яких встановлюється окремим положенням;
-
дотримуватись здорового способу життя, піклуватись про Українську державу, родину й дітей, плекати молоде покоління духовно здоровим, морально та фізично загартованим, відданим Україні й українському народові;
-
козаки допризовного віку зобов’язані виявляти ініціативу щодо вчасної постановки на облік у військовому комісаріаті та прагнути призову на військову службу;
-
на військовій службі постійно працювати над професійним, морально-психологічним і фізичним самовдосконаленням, бути взірцем дисциплінованості, відданості українському народові, Україні;
-
зберігати та розвивати прогресивні українські козацькі звичаї та традиції, оберігати честь і гідність козацького імені, зміцнювати єдність козацтва України, займатися суспільно корисною для України й українського народу діяльністю, дотримуватися принципів і норм християнської моралі, козацької етики й етикету.
1.2 Правила проведення козацьких стройових оглядів
Стройовий огляд проводиться з метою визначення ступеня стройових навичок козаків, стройового залагодження підрозділів та перевірки стану козацьких одностроїв.
Кожний стройовий огляд закінчується проходженням козацького підрозділу урочистим маршем з виконанням стройових козацьких пісень.
Стройовий огляд проводиться особисто отаманом або начальником штабу козацької організації за окремим планом, або приурочується до відзначення загальнодержавного свята.
1.3 Правила використання козацьких атрибутів
Козацькі атрибути використовуються згідно положень цього Статуту.
1.4 Попередження випадків травматизму
Кожен керівник козацької організації повинен дбати про збереження здоров’я та життя козака.
Ніхто з членів козацької організації не має права приховувати випадки захворювання та травматизму.
В діяльності козацької організації повинно постійно бути готова людина, що має засоби та навички здійснення невідкладної медичної допомоги.
Під час проведення будь-яких заходів керівник козацької організації повинен провести інструктаж щодо попередження травматизму.
Глава 8. Повсякденна діяльність козацької організації
1.1 Основні напрямки діяльності козацької організації
Козацькі організації, з метою виконання та досягнення своїх цілей і задач тісно взаємодіють з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, науковими установами, загальноосвітніми закладами, Церквою, підрозділами збройних сил та інших силових структур і працюють у таких напрямках:
-
взаємодія з органами влади, іншими громадськими організаціями щодо участі у формуванні державної політики у сфері духовного, економічного, соціального та військового розвитку держави на основі козацької моделі демократії;
-
реалізація потенціалу козацького руху в Україні з метою консолідації українського суспільства у питаннях зміцнення обороноздатності держави та патріотичного виховання громадян;
-
сприяння у підготовці молоді до військової служби в дусі українського козацького лицарства, відданості українському народові й українській державі;
-
участі в охороні громадського порядку і державного кордону України;
-
сприяння охороні та збереженню культурних цінностей, історико-літературної спадщини, пам’ятників козацької історії та слави;
-
сприяння у створенні військово-патріотичних об’єднань, клубів та гуртків за інтересами, молодіжних та дитячих центрів, козацьких самодіяльних колективів; організація та проведення фестивалів козацької творчості та змагань з козацьких бойових мистецтв;
-
проведення дослідницької, науково-пошукової робота з вивчення історичного минулого козацтва в України;
-
сприяння розвитку військово-прикладних і технічних видів спорту та туризму, участь у проведенні заходів щодо охорони та захисту довкілля;
-
забезпечення культурно-освітнього обміну, тісного співробітництва з козацькими громадами української діаспори.
1.2 Порядок роботи з Міністерством оборони України
Співпраця Міністерства оборони України, органів військового управління з козацькими громадськими організаціями будується на засадах відкритості та взаємоповаги, врахування взаємних інтересів з метою розвитку демократичних та національно-патріотичних традицій, притаманних українському війську.
Практична взаємодія козацьких організацій України з Міністерством оборони України відбувається через керівника робочої групи щодо організації діяльності Координаційної ради з питань розвитку козацтва в Україні, яка територіально розміщується в приміщенні Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського 30/1.
1.3 Порядок роботи з Державною Прикордонною службою
Громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому порядку громадські об’єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону та повинні складатися не менше ніж з 10 осіб віком з 18 років.
Питання участі членів козацьких організацій в охороні громадського порядку і державного кордону затверджуються статутами організацій, узгоджуються з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Повсякденна (оперативна) діяльність організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами внутрішніх справ та підрозділами Державної прикордонної служби України.
Основні завдання, права та обов’язки громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та їх членів визначаються Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».
1.4 Порядок роботи з Міністерством внутрішніх справ
Основні напрямки діяльності козацьких організацій з Міністерством внутрішніх справ:
-
залучення козацьких організацій до патрулювання міських вулиць, охорони громадського порядку;
-
участь козацьких організацій у заходах щодо профілактики злочинності тощо.
1.5 Порядок роботи з Міністерством освіти та науки
Відповідно до законодавства України навчально-виховний процес у навчальних закладах України є вільним від втручання громадських, релігійних організацій та політичних партій. Козацькі організації здійснюють виховний вплив на учнів та студентів у рамках позашкільної освіти.
Позашкільна освіта та виховання здійснюються трудовими колективами, громадськими (у т.ч. козацькими) організаціями, товариствами, фондами і грунтуються на принципі добровільності вибору типів закладів, видів діяльності.
Для здійснення навчально-виховної роботи позашкільним навчальним закладам надаються спортивні об’єкти, культурні, оздоровчі та інші заклади безкоштовно і на пільгових умовах.
Порядок їх надання визначається місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
1.6 Порядок роботи з Міністерством надзвичайних ситуацій України
Міністерство надзвичайних ситуацій України (далі — МНС) у процесі виконання покладених на нього завдань може взаємодіяти, в установленому порядку, з органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами, установами та організаціями.
Міністерство надзвичайних ситуацій України може залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до компетенції МНС України.
Козацькі організації можуть сприяти регіональним підрозділам МНС у реалізації державної політики стосовно заходів з евакуації населення у надзвичайних ситуаціях, забезпеченні виконання заходів з мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведенні просвітницької роботи та практично-навчальних заходів з метою підготовки населення до дій в особливих умовах.
1.7 Порядок роботи з Товариством сприяння оборони України
Між козацькою організацією та Товариством сприяння обороні України укладається Угода про спільну діяльність щодо:
-
створення навчальних закладів освіти І — VI рівнів акредитації;
-
консолідації прогресивних сил України й підвищення рівня військово-патріотичного, морального та духовного виховання молоді, її готовності до захисту Вітчизни;
-
залучення козацьких підрозділів до участі в технічних, прикладних та авіаційних видах спорту;
-
укладання угод між обласними організаціями ТСОУ й обласними організаціями УРК;
-
проведення художніх виставок, експозицій у музеях;
-
участі у відродженні святинь козацтва й ТСОУ в Україні;
-
збереження та пропаганди історичної й культурної спадщини українського народу, об’єднання зусиль УРК і ТСОУ у використанні виховних і культурних традицій козацтва, народу України, Збройних сил і ТСОУ, сприяння підвищенню духовності членів ТСОУ та козаків, вивчення, популярізації історії й розвитку Українського Реєстрового Козацтва та ТСОУ, розширення міжнародного співробітництва УРК і ТСОУ з аналогічними громадськими об’єднаннями іноземних держав;
-
підготовки енциклопедій, монографій і підручників про роботу ТСОУ й УРК.
1.8 Порядок роботи з військовими частинами Збройних Сил України
Практична діяльність козацьких організацій зі Збройними Силами України будується на підставі домовленостей з командирами військових частин, керівниками військових комісаріатів та військових закладів культури на місцях відповідно до офіційного звернення козацької організації, з урахуванням вимог чинного законодавства.
Щодо сприяння в питаннях проведення комплексу заходів з допризовної підготовки молоді козацькі організації діють в межах вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження положень про допризовну підготовку і про підготовку призовників з військово-технічних спеціальностей».
1.9 Порядок роботи з військовими комісаріатами
Сприяє забезпеченню військових формувань України щодо укомплектування окремих підрозділів підготовленими призовниками з організацій, перепідготовці козаків — військовозобов’язаних запасу.
1.10 Порядок роботи з місцевими державними адміністраціями та іншими органами місцевої влади (самоврядування)
Участь козацьких організацій в проектах та програмах органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється на договірних умовах в межах статутних повноважень козацького об’єднання, як громадської організації.
Козацькі організації сприяють центральним та місцевим органам виконавчої влади у реалізації наступних заходів:
-
пошукової та громадсько-краєзнавчої роботи з виявлення нових об’єктів з історії українських козаків, місць поховань козацьких гетьманів та полководців в інших державах і можливого перепоховання їх в Україні, публікації документів з історії України козацької доби;
-
створення реєстру об’єктів історико-архітектурної спадщини та здійснення обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини, пов’язаних з історією українських козаків;
-
розвитку козацьких мистецьких самодіяльних колективів, проведення фестивалів козацької і національної української творчості, змагань із козацьких бойових мистецтв;
-
сприяння в організації серед учнівської молоді дитячо-юнацьких, військово-спортивних ігор з метою задоволення інтересів дітей та молоді до козацького руху в Україні;
-
сприяння у підготовці та випуску сувенірної чи будь-якої іншої продукції пов’язаної з козацтвом в Україні;
-
розроблення пропозицій до навчальних програм із професійної підготовки спеціалістів, створення навчальних та науково-дослідних закладів козацтва в Україні.
Органи державної влади та місцевого самоврядування мають право на контроль виконання козацькою організацією договірних зобов’язань. Вони повинні створювати належні умови для участі козацьких організацій в проектах та програмах органів державної влади та місцевого самоврядування.
Козацькі організації зобов’язані погоджувати зміст і плани заходів в рамках загальнодержавних проектів та програм та координувати свою діяльність з органами державної влади та місцевого самоврядування.
1.11 Порядок роботи з Церквою
Козацькі організації історично пов’язані з українським православ’ям, виступають за співробітництво усіх церков, що щиро стоять на засадах відродження, розбудови та розвитку національної державності України.
1.12 Співпраця з іншими громадськими організаціями.
Козацькі організації мають право:
на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в об’єднання, спілки, товариства тощо; утворювати блоки та коаліції, укладати між собою угоди про співробітництво і взаємодопомогу;
ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об’єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні;
на договірних засадах з Товариством сприяння обороні України брати участь у підготовці спеціалістів для Збройних Сил і кадрів масових технічних професій, сприяти розвитку технічних і прикладних видів спорту.
1.13 Порядок роботи по нагляду за військовими похованнями, цвинтарями, меморіалами та інше
1.14 Порядок роботи козацьких організацій у природоохоронних заходах та заходах щодо забезпечення екологічної безпеки
1.15 Порядок роботи козацьких організацій в охороні громадського порядку
1.16 Порядок роботи козацьких організацій в охороні державного кордону України
1.17 Порядок роботи козацьких організацій в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
1.18 Порядок роботи козацьких організацій у культурних заходах щодо розвитку самобутньої козачої культури, козачих художніх колективів та дитячої творчості
1.19 Порядок роботи козацьких організацій у науково-дослідницькій, інформаційній та методичній діяльності з питань розвитку козацтва в Україні
Частина третя. Козацькі свята, ритуали, привітання та участь у урочистих заходах
Глава 9. Козацькі свята
1.1 Козацькі свята
З метою залучення широкої громадськості проводяться спільні з органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування заходи щодо святкування свята Покрови Пресвятої Богородиці, Храмові свята козацьких церков, Нового року, Різдва Христового, Водохрещі, Великодня, Трійці, Спасів, Дня Незалежності України, Дня конституції, інших державних та військових професійних свят.
1.2 Порядок проведення святкування
1.3 Організація святкування
Глава 10. Козацькі привітання
1.1 Козацькі ритуали та привітання
Для поширення козацьких традицій козаками готуються для демонстрації традиційні ритуали: козацькі паради, посвята в козаки, урочистий виніс козацької символіки та атрибутики, відкрита широка Козацька Рада, освячення зброї, проводи козака до війська тощо.
1.2 Почесні караульні козацькі підрозділи.
З метою участі козацьких товариств у заходах органів державної влади та місцевого самоврядування при козацьких організаціях можуть створюватися підрозділи почесної варти.
До підрозділів зараховуються козаки, що мають відповідний військовий вишкіл та знаються на прийомах зі зброєю.