Концепція Державної цільової програми створення полігона

КОНЦЕПЦІЯ

Державної цільової програми створення полігона для випробування зенітного ракетного озброєння, авіаційних засобів ураження та проведення навчань з бойовими пусками (стрільбами).

1. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Головними тенденціями, що впливають на воєнно-політичну обстановку навколо України, є інтенсивна модернізація збройних сил сусідніх держав, активізація розробок озброєння та військової техніки (далі — ОВТ) нового покоління з принципово новими можливостями вогневого ураження і управління.

Відмова від політики позаблоковості України вимагає нових підходів до забезпечення національної безпеки, надає пріоритет участі у вдосконаленні і розвитку Євроатлантичної і європейської системи колективної безпеки. Послідовно реалізуючи положення Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», Україна надаватиме пріоритет забезпеченню інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі та поглиблення співпраці з організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.

Пріоритетним завданням поглиблення співпраці з НАТО є досягнення до 2020 року повної сумісності Збройних Сил України з відповідними силами держав-членів НАТО, реалізація до 2020 року визначених пріоритетів державної політики національної безпеки, а також реформ, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Поглиблення співпраці з НАТО передбачає забезпечення підготовленості особового складу, технічної сумісності озброєння та військової техніки, а також оперативної сумісності підрозділів Збройних Сил України і держав-членів НАТО в рамках Програми перевірки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей НАТО.

З тимчасовою втратою випробувального полігона «Чауда» Державного науково-випробувального центру (далі — ДНВЦ) Збройних Сил України на окупованій Російською Федерацією території Автономної республіки Крим Повітряні Сили Збройних Сил (далі — ПС ЗС) України не мають можливості проводити навчання частин і підрозділів зенітних ракетних військ з бойовими пусками (стрільбами) зенітних керованих ракет та підготовку екіпажів літаків з бойовими стрільбами керованими ракетами класу «повітря-повітря», випробовувати нові (модернізовані) зразки зенітного ракетного озброєння, окремі зразки авіаційної техніки та авіаційних засобів ураження із дотриманням усіх встановлених заходів безпеки.

У зв’язку з цим є нагальна проблема створення на континентальній частині України полігона приморського базування відповідних розмірів, здатного в повному обсязі забезпечити потреби ПС ЗС України у проведенні навчань із практичним застосуванням зенітного ракетного озброєння та авіаційних засобів ураження та випробуванням нових (модернізованих) зразків ОВТ ПС ЗС України або зразків ОВТ іноземного виробництва, які плануються закуповувати для потреб Збройних Сил України. Під терміном «полігон» розуміється спеціально відведена та обладнана ділянка суші та/або моря з повітряним простором над нею, що призначена для забезпечення бойової підготовки військ (сил) та/або випробувань озброєння та військової техніки.

Таким чином, проблема створення зазначеного полігона має значення для національної безпеки і оборони України, рівня оснащеності та підготовленості її Збройних Сил України, зміцнення міжнародного авторитету країни у світі, і потребує негайного розв’язання на державному рівні.

2. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання шляхом розроблення програмним методом

Основними причинами виникнення зазначених проблем є:

втрата полігона через тимчасову анексію Автономної республіки Крим Російською Федерацією;

відсутність на суходолі материкової частини України незаселеної земельної ділянки потрібного розміру та знаходження земельних ділянок, що можуть бути відведені під створення полігона приморського базування у приватній власності різних юридичних та фізичних осіб;

неможливість виконання програм розвитку ОВТ ПС ЗС України в частині полігонних випробувань зенітного ракетного озброєння, окремих зразків авіаційної техніки і авіаційних засобів ураження, та неспроможність забезпечення бойової підготовки військ (сил) у повному обсязі.

Таким чином, для розв’язання зазначених проблем необхідно провести системний аналіз можливостей та потреб ПС ЗС України у полігонних випробуваннях та практичних заходах, що можуть бути проведені тільки на полігоні, що створюється, забезпечити отримання фінансової та іншої допомоги з боку Міністерства оборони України, інших заінтересованих міністерств і центральних органів виконавчої влади України, підприємств обороно-промислового комплексу (далі — ОПК). Розв’язання визначеної проблеми можливо тільки програмним методом в рамках окремої Державної цільової програми.

Наведене обумовлює необхідність розроблення єдиної та цілісної Державної цільової програми створення полігона для випробування зенітного ракетного озброєння, авіаційних засобів ураження та проведення навчань з бойовими пусками (стрільбами) протягом 2016-2020 років.

3. Мета програми

Метою програми є вирішення проблеми створення на материковій частині України полігона приморського базування з максимально можливими розмірами його наземної та морської ділянки, який має забезпечувати безпечне проведення навчань частин (підрозділів) зенітних ракетних військ, авіаційних підрозділів з бойовими стрільбами (пусками) відповідних засобів ураження та в перспективі використовуватися як міжвидовий полігон Збройних Сил України.

Крім того, полігон та його інфраструктура в перспективі мають використовуватись в інтересах не лише Збройних Сил України, але і підприємств національної економіки України, які створюють конкурентоспроможну інноваційну високотехнологічну продукцію військового та подвійного призначення, та з метою реалізації експортного потенціалу країни на період до 2020 року.

4. Визначення оптимального підходу розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Аналіз світового та вітчизняного досвіду функціонування спеціалізованих науково-дослідних випробувальних установ (випробувальних полігонів, науково-випробувальних центрів тощо) свідчить, що вони розвивалися за двома напрямами:

через реалізацію в рамках Державного оборонного замовлення генеральних (перспективних) планів розвитку полігонів, як самостійних організаційних структур, що формувалися на перспективу 5-10 років і більше;

через дообладнання існуючих полігонів (військових частин) елементами полігонно-випробувального комплексу, необхідними для забезпечення випробувань конкретних видів (типів) або зразків озброєння та військової техніки, що створювалися в рамках виконання окремих дослідно-конструкторських робіт.

Перший варіант полягає у застосуванні механізму реалізації Програми на основі прогнозних показників майбутніх потреб на середньострокову та довгострокову перспективу з певним резервом усіх необхідних ресурсів. Проте така модель, як правило, майже цілком орієнтована на розв’язання проблем за рахунок бюджетних коштів, нівелює роль організацій ОПК та комерційних організацій, що мають ліцензії на провадження діяльності з розробки (модернізації) ОВТ, обмежує активність заінтересованих місцевих органів влади, організацій та установ інших міністерств України та країн-партнерів.

Другий варіант передбачає включення у вартість дослідно-конструкторських робіт зі створення перспективного зразка ОВТ вартості створення випробувальної бази, необхідної для експериментального відпрацювання та випробування зразка на різних стадіях (етапах) його життєвого циклу. Така практика, як правило, використовується у випадках, коли створюються принципово нові складні зразки озброєнь. За відсутності достатньої наявної полігонної бази у таких умовах підготовка до випробувань починається з етапів відчуження необхідних територій для створення нового полігона, виконання значних обсягів капітального будівництва, створення інфраструктури, постачання та розгортання необхідних матеріально-технічних засобів забезпечення випробувань тощо в рамках фінансування дослідно-конструкторських робіт, а в окремих випадках і в ініціативному порядку — за власні кошти підприємств, що пропонують свою продукцію військового призначення на внутрішньому та/або зовнішньому ринках озброєнь.

У зв’язку з цим найбільш прийнятним варіантом розв’язання проблеми є поетапне створення полігона з комбінуванням названих перших двох варіантів, коли базовий варіант полігона та його полігонно-випробувальний комплекс реалізується за директивним принципом в рамках окремої цільової програми.

Така базова модель створення полігона повинна, в першу чергу, забезпечити практичні заходи бойової підготовки військ із застосуванням зразків зенітного ракетного озброєння та керованих авіаційних ракет «повітря-повітря», що вже знаходяться на озброєнні Збройних Сил України, а також забезпечити полігонні випробування нових (модернізованих) зразків зенітного ракетного озброєння та авіаційних засобів ураження, в першу чергу, під час контрольних льотних випробувань з продовження призначених показників і термінів експлуатації та/або під час виконання робіт з прискореної модернізації.

5. Шляхи і засоби розв’язання проблеми, строк виконання програми

Реалізація оптимального варіанта створення полігона передбачає розроблення Державної цільової програми щодо створення полігона для випробування зенітного ракетного озброєння, авіаційних засобів ураження та проведення навчань з бойовими пусками (стрільбами), в якій повинні бути враховані положення Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки на період до 2020 року, наявний потенціал національного ОПК України, провідних центральних та видових науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, потреби (вимоги) зацікавлених комерційних організацій, що працюють у сфері оборони, та технологій подвійного призначення та можливості залучення іноземних інвесторів.

Зважаючи на наявні економічні можливості України, раціональним шляхом розв’язання проблеми вважається варіант поетапного створення випробувального полігона з урахуванням планових потреб бойової підготовки військ (сил) та випробувальної діяльності Міністерства оборони України та перспективних потреб усіх зацікавлених міністерств і відомств України, інших установ і організації різної форми власності.

У сучасних умовах оптимальний варіант створення полігона можливо реалізувати двома шляхами.

По-перше, це реалізація на землях, що відведена для потреб полігона, повного циклу будівництва «під ключ» усіх необхідних елементів інфраструктури полігона (на вибраній ділянці місцевості потрібно побудувати адміністративні будівлі, казармено-службовий фонд, паркову зону, склади для утримання матеріальних засобів, виконати роботи з інженерного обладнання стартових позицій, під’їзних шляхів. Вирішити питання щодо прокладання ліній зв’язку (в тому числі захищених), систем електропостачання, тепломереж, водопостачання, каналізації тощо) та закупівля необхідних зразків ОВТ необхідних для забезпечення випробувальної діяльності в рамках Державної цільової оборонної програми розвитку ОВТ Збройних Сил України на довготривалу перспективу, з підготовчим етапом, під час якого будуть враховані потреби (вимоги) усіх зацікавлених сторін та внесені всі необхідні зміни до нормативно-правової бази щодо створення нового полігона.

По-друге, це середньострокова та/або довгострокова планова реалізація, на землях, що відведені для потреб полігона та/або на базі існуючого полігона (військової частини із певною земельною ділянкою і відповідною інфраструктурою), будівництва мінімально необхідних базових елементів інфраструктури полігона з поетапною закупівлею нових (модернізованих) та/або з постачанням, з фондів окремих військових частин Збройних Сил України, штатних зразків ОВТ та інших технічних і програмних засобів за усіма функціональними складовими до рівня, необхідного для забезпечення поточних потреб бойової підготовки військ (сил) та випробувальної діяльності в рамках короткострокових та середньострокових програм розвитку ОВТ Збройних Сил України й інших цільових програм розвитку озброєнь, зокрема, за напрямом удосконалення систем випробувань та сертифікації ОВТ. Крім цього, окремі заходи, зокрема, в частині розвитку та удосконалення полігонної інфраструктури та систем забезпечення життєдіяльності, в подальшому мають включатися до комплексних планів розвитку полігонів (планів розвитку навчальної матеріально-технічної бази Збройних Сил України), а також відповідних етапів виконання дослідно-конструкторських робіт.

Такий варіант подальшого розвитку полігона передбачає декілька етапів:

1 етап (до 4 місяців з дати схвалення Концепції створення полігона для випробування зенітного ракетного озброєння, авіаційних засобів ураження та проведення навчань з бойовими пусками (стрільбами) (далі — Концепція) —визначення конкретних територій та меж майбутнього полігона, вивчення місцевих умов та правовласників земельних ділянок, що мають бути відчужені для потреб полігона, попередній розрахунок вартості відчуження (закупівлі, оренди) визначених земельних ділянок, визначення за результатами узагальнення замовлень родів військ ПС ЗС України поточних та перспективних потреб у випробувальній діяльності та забезпеченні практичних заходів бойової підготовки військ, закупівля засобів траєкторних вимірювань для відновлення спроможностей з повноцінного проведення випробувань (досліджень) нових та модернізованих зразків зенітного ракетного та авіаційного озброєння, що були втрачені через тимчасову окупацію території Автономної Республіки Крим;

2 етап (1 рік після затвердження Програми) — відчуження (закупівля, довгострокова оренда тощо) необхідних для реалізації базового варіанта полігона приморського базування, земельних ділянок, відселення (за потреби) місцевого населення із відповідними, передбаченими чинним законодавством, компенсаціями, юридичне оформлення земельної та морської ділянки полігона, що створюється, та відповідних зон повітряних стрільб, продовження закупівлі засобів траєкторних вимірювань;

3 етап (2 роки після затвердження Програми) — першочергове будівництво та/або дооснащення і модернізація тих функціональних складових полігона, які забезпечують безпеку проведення усіх практичних заходів на полігоні та затребувані вже сьогодні для забезпечення практичних заходів бойової підготовки з бойовими пусками (стрільбами) зенітних керованих ракет та керованих ракет класу «повітря-повітря», а також для випробування нових (модернізованих) зразків зенітного ракетного озброєння та авіаційних засобів ураження, дослідного зразка (дослідної партії) виробу на підприємствах національного ОПК. Організація та забезпечення безпеки полігонних випробувань зразків ОВТ і заходів бойової підготовки військ (сил) повинна здійснюватися відповідно до наказів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, а також відповідно до національних та військових стандартів, інструкцій з експлуатації конкретних зразків ОВТ. Крім того, має бути передбачено створення системи охорони державної таємниці та протидії технічним розвідкам;

4 етап (3 роки після затвердження Програми) — створення базового варіанта полігона, здатного виконувати основні базові функції із дотриманням усіх заходів безпеки, але з мінімальними припустимими вимогами до точності, оперативності та достовірності отримання інформації про об’єкти випробувань (спостереження), які задовольняють потреби випробувальної діяльності короткострокових та середньострокових програм розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України, коригування Програми;

5 етап (до 2020 року) — завершення удосконалення об’єктів полігона, дооснащення та модернізація базового варіанта полігонно-випробувального комплексу до запланованого на кінець 2020 року технічного рівня.

Строк виконання програми — з 2016 по 2020 роки.

6. Очікувані результати виконання програми, визначення її ефективності

У результаті виконання Програми Збройні Сили України мають отримати сучасний полігон, який буде здатний забезпечити навчання частин і підрозділів ПС ЗС України, в першу чергу зенітних ракетних військ та авіаційних підрозділів, оснащених авіаційними керованими ракетами класу «повітря-повітря», підвищити навченість військ (сил), дозволить опановувати нові форми застосування та проводити практичні заходи підготовки військ (сил) із бойовим (практичним) застосуванням в умовах, що відповідають сучасним поглядам на ведення бойових дій, поновити спроможності з повноцінного проведення випробувань зенітного ракетного озброєння, окремих зразків авіаційної техніки та авіаційних засобів ураження.

У результаті реалізації визначених раціональних шляхів і засобів розв’язання проблеми очікується, що полігон сумісно з полігонно-випробувальним комплексом ДНВЦ Збройних Сил України буде спроможним вирішувати наступні основні завдання щодо:

1) полігонного забезпечення випробувальної діяльності та заходів бойової підготовки військ (сил):

надання, відповідно до законодавства, своєї експериментально-випробувальної бази та необхідних послуг для забезпечення проведення натурних експериментів та/або полігонних випробувань в інтересах міністерств (відомств) України, іноземних замовників, а також для забезпечення практичних заходів підготовки військ (сил), в тому числі, із бойовим (практичним) застосуванням засобів ураження та радіоелектронної боротьби;

забезпечення безперервного контролю за виконанням усіх встановлених заходів безпеки, дотриманням безпечних умов і просторово-часових обмежень проведення полігонних випробувань та практичних заходів підготовки військ;

управління мішеневою та перешкодовою обстановкою в ході полігонних випробувань та заходів бойової підготовки військ (сил) із бойовим (практичним) застосуваннями зенітного ракетного озброєння та авіаційних засобів ураження відповідно до програм і методик випробувань визначених зразків озброєння та військової техніки та/або задуму тактичних навчань військ (сил), примусове припинення польоту повітряних мішеней у випадку виникнення нештатних ситуацій або порушення безпечних умов їх застосування;

проведення, за рішенням керівництва, об’єктивного контролю за випробуваннями (навчанням військ (сил)), діями екіпажів (бойових обслуг) і підрозділів (військових частин), функціонуванням озброєння та військової техніки, що випробовується (застосовується), а також за результатами бойового (практичного) застосування засобів ураження;

моніторинг електромагнітної обстановки в процесі полігонних випробувань та заходів бойової підготовки військ (сил);

2) вимірювально-інформаційного забезпечення випробувальної діяльності та практичних заходів підготовки військ (сил) із бойовим (практичним) застосуванням засобів ураження:

виявлення, ідентифікація та визначення поточних траєкторних параметрів руху об’єктів випробувань (спостереження) і параметрів їх технічного стану як в реальному масштабі часу, так і в режимі післясеансної обробки, а також надання вимірювальної інформації в обсязі та якості, необхідних для класифікації контрольованих об’єктів і забезпечення безпеки полігонних випробувань та заходів бойової підготовки військ (сил);

отримання внутрішньостанційної, телеметричної та іншої інформації і визначення поточних параметрів технічного стану засобів випробувань як в реальному масштабі часу, так і в режимі післясеансної обробки;

прив’язку до шкали Всесвітнього координованого часу (UTC) вимірювальної інформації, всіх видів і етапів робіт в ході полігонних випробувань та практичних заходів бойової підготовки військ (сил);

надання споживачам прив’язаної до єдиної шкали часу траєкторної, телеметричної, внутрішньостанційної та іншої вимірювальної інформації з визначених об’єктів випробувань (спостереження) в обсязі та якості, необхідних для визначення кількісних та якісних характеристик систем, комплексів, зразків озброєння та військової техніки і показників їх бойової ефективності;

реєстрацію координат і часу підриву бойового спорядження засобів ураження (далі — ЗУ) та оперативне прогнозування часу і координат точок влучання ЗУ або падіння елементів виробів, що відділяються, аварійних виробів чи їх небезпечних уламків;

оперативне оцінювання та прогноз ризику і можливих збитків для реципієнтів у випадку виникнення нештатних ситуацій (подій) в ході натурних експериментів, випробувань та бойового (практичного) застосування ЗУ;

зберігання усієї отриманої в ході полігонних випробувань та практичних заходів бойової підготовки військ (сил) вимірювальної інформації для її подальшого аналізу та обробки.

З метою раціонального використання виділеного фінансового та матеріального ресурсу, проведення випробувань (досліджень) практично всієї номенклатури ОВТ в інтересах усіх видів Збройних Сил України та інших секторів безпеки та оборони України перевірка (підтвердження) льотних, експлуатаційних та тактико-технічних характеристик об’єктів випробувань та об’єктивна оцінка дій військ (сил) буде здійснюватись силами та засобами ДНВЦ Збройних Сил України.

Для проведення навчань з бойовими пусками (стрільбами) можуть залучатися кораблі та інші підрозділи Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

7. Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання програми.

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначається щороку виходячи з реальних фінансових можливостей країни під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік у межах загальної суми витрат, передбачених для виконання Програми.

Обсяги ресурсних потреб, необхідних для реалізації Програми, мають визначатися з урахуванням показників Державної цільової оборонної програми розвитку ОВТ на період до 2020 року, а також уточнюватись у ході реалізації даної Програми.

Виконання Програми має забезпечуватись з урахуванням показників короткострокового оборонного планування з метою вироблення раціональних управлінських рішень щодо ефективного використання наявних та виділених ресурсів.

Фінансування заходів має здійснюватися за рахунок коштів на розробку, закупівлю, утримання, експлуатацію та капітальний ремонт озброєння та військової техніки, визначених у межах видатків бюджету Міністерства оборони України на відповідний рік, а також на короткострокову перспективу.

Загальна потреба в коштах на фінансування заходів Програми орієнтовно становить близько 571, 024 млн. грн.