Інформація щодо вивчення громадської думки
26 червня 2012 року Науково-дослідним центром гуманітарних проблем Збройних Сил України на замовлення Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України шляхом анкетування проведено соціологічне дослідження «Думка представників Громадської ради при Міністерстві оборони України щодо діяльності Міністерства оборони України».
Метою дослідження встановлено вивчити та проаналізувати експертну оцінки представників Громадської ради при Міністерстві оборони України щодо діяльності Міністерства оборони України та його взаємодії з громадськими інституціями.
Для розширення сфери плідної співпраці між Міністерством оборони України та громадськими організаціями у ході соціологічного дослідження оцінено не лише діяльність Міністерства оборони України за напрямами розвитку Збройних Сил України, але й здійснено вимір ступеня впливу Міністерства оборони України та громадських організації на вирішення проблемних питань; складено рейтинг джерел інформації про Збройні Сили України; визначено ступінь ефективної взаємодії Міністерства оборони України з громадськими організаціями та готовність керівного складу Міністерства оборони України до публічного обговорення з громадськими організаціями проблем, пов’язаних із розвитком Збройних Сил України.
За результатами дослідження думки представників Громадської ради при Міністерстві оборони України щодо діяльності Міністерства оборони України та його взаємодії з громадянським суспільством доречні такі висновки:
Найбільш високу оцінку, з усього переліку напрямів діяльності Міністерства оборони України, які були запропоновані для оцінки під час експертного опитування, представники Громадської ради при Міністерстві оборони України надали миротворчій діяльності Збройних Сил України.
Достатньо високо експерти також оцінили розвиток відносин з НАТО, стан міжнародного співробітництва, удосконалення формату цивільно-військових відносин та забезпечення гендерної рівності у Збройних Силах України. Саме за цими напрямками діяльності Міністерства оборони України позитивні оцінки опитаних переважають над негативними.
Опитування виявило відсутність єдиної позиції експертів щодо оцінки співробітництва з Росією та країнами СНД і удосконалення нормативно-правової бази діяльності та розвитку Збройних Сил України: половина респондентів оцінили роботу за цими напрямками позитивно, половина — негативно.
Негативні оцінки переважають над позитивними під час оцінювання експертами таких напрямів діяльності Міністерства оборони України, як удосконалення системи військової освіти і науки, соціальна і професійна адаптація військовослужбовців, що звільняються з військової служби та запобігання проявам корупції в Збройних Силах України.
Найбільш критичних оцінок, на думку експертів, заслуговує діяльність Міністерства оборони України з питань оснащення війська озброєнням і військовою технікою, фінансування потреб Збройних Сил України, забезпечення соціальних гарантій військовослужбовцям, ветеранам військової служби та членам їх сімей.
Порівняння з опитуваннями 2010 та 2011 років дають підстави для припущення про існування деяких позитивних змін в оцінках експертами діяльності Міністерства оборони України щодо удосконалення нормативно-правової бази діяльності та розвитку Збройних Сил України, удосконалення системи комплектування ЗС України військовослужбовцями служби за контрактом, удосконалення формату цивільно-військових відносин, розвитку культури та традицій у Збройних Силах України, військово-патріотичного виховання громадян України. Під час оцінювання зазначених напрямів діяльності, зросла частка експертів, які висловилися позитивно.
Разом з тим, оцінки значної частини напрямів діяльності Міністерства оборони України з боку представників Громадської ради при Міністерстві оборони України не зазнали позитивних змін у порівнянні з результатами опитування 2010 та 2011 років і залишаються досить низькими.
Такі результати експертного опитування щодо діяльності Міністерства оборони України представниками Громадської ради можуть свідчити про те, що в сучасних умовах державно-політичний (за виключенням питань миротворчої діяльності ЗС України та міжнародного співробітництва), юридично-правовий, фінансово-економічний та гуманітарно-соціальний механізми формування військової могутності України продовжують функціонувати недостатньо ефективно.
Серед заходів, які б могли позитивно вплинути на ефективність роботи Міністерства оборони України, більшість представників Громадської ради при Міністерстві оборони України назвали прозорий процес ухвалення рішень та посилення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України.
Такі механізми підвищення ефективності роботи Міністерства оборони України як парламентський контроль за оборонною політикою та витратами, більша прозорість та відкритість Збройних Сил України, створення громадських рад при органах військового управління, запровадження інституту військових священників (капеланів) та удосконалення гендерної політики у Збройних Силах України підтримуються половиною експертів.
Найменшого значення у підвищенні ефективності роботи Міністерства оборони України експерти надають призначенню на ключові посади в Міністерстві оборони України та військових установах цивільних осіб.
Більшість експертів не вважають об’єктивним висвітлення Міністерством оборони України проблем своєї діяльності в засобах масової інформації.
Рейтинг ЗМІ, організацій та інших джерел інформації щодо правдивості та достовірності подачі інформації про Збройні Сили України за результатами опитування представників Громадської ради при Міністерстві оборони України у 2012 році виглядає так (відсоток тих, хто назвав дане джерело об’єктивним і достовірним):
1. Спілкування з особовим складом Збройних Сил України — назвали 46% експертів.
2. Інтернет — 43%
3. Засідання Громадської ради при Міністерстві оборони України — 36%
4. Службові документи Міністерства оборони України — 25%
5. Телевізійні передачі військових ЗМІ — 25%
6. Спілкування з керівництвом Міністерства оборони України — 18%
7. Телевізійні передачі цивільних ЗМІ — 18%
8. Військові газети і журнали — 18%
9. Цивільні газети і журнали — 14%
Порядок розташування джерел інформації, засобів ЗМІ та організацій за результатами цьогорічного опитування суттєво не відрізняється від результатів опитування 2010 та 2011 років, за виключенням спілкування з особовим складом Збройних Сил України та Інтернету, які оцінені на сьогоднішній день більш високо і посіли перші місця відповідного рейтингу.
На думку представників Громадської ради, як Міністерство оборони України, так і громадські організації, в тій чи інший мірі, причетні до вирішення тих проблемних питань функціонування Збройних Сил України, які були запропоновані респондентам для оцінки. Міністерство оборони України, на думку експертів, найбільшою мірою впливає на військово-патріотичне виховання військовослужбовців та молоді, а громадські організації найбільше залучені до сприяння забезпеченню соціальних гарантій військовослужбовців та членів їх сімей, працівників Збройних Сил України.
Рейтинг інших проблем, за ступеню впливу Міністерства оброни України на їх вирішення, виглядає таким чином (в порядку спадання залученості): організація шефства над Збройними Силами України, формування позитивного іміджу Збройних Сил України, соціальна і професійна адаптація осіб, звільнених з військової служби у запас або відставку, захист громадянських прав і свобод військовослужбовців та ветеранів військової служби, забезпечення відкритості, гласності та прозорості в діяльності Збройних Сил України, забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців та членів їх сімей, працівників Збройних Сил України.
Громадські організації, на думку експертів, впливають на вирішення проблем в такій послідовності: соціальна і професійна адаптація осіб, звільнених з військової служби у запас або відставку, забезпечення відкритості, гласності та прозорості в діяльності Збройних Сил України, військово-патріотичне виховання військовослужбовців та молоді, захист громадянських прав і свобод військовослужбовців та ветеранів військової служби, формування позитивного іміджу Збройних Сил України, організація шефства над Збройними Силами України.
Таким чином, Міністерство оборони України, на думку опитаних, найбільше впливає на загальнодержавні напрямки взаємодії Армії та суспільства, розвиток Збройних Сил України. Громадські організації більшою мірою залучені до вирішення соціально-гуманітарних проблем внутрішньоармійського характеру.
Більшість представників Громадської ради при Міністерстві оборони України позитивно оцінюють взаємодію Міністерства оборони України з громадськими організаціями. Водночас, середня оцінка готовності керівного складу Міністерства оборони України до обговорення з громадськими організаціями проблем, пов’язаних із розвитком Збройних Сил України складає 2,46 (за шкалою від 1 до 5, де 5 — найбільша готовність, а 1 — найменша).
З метою розв’язання житлової проблеми в Збройних Силах України більшість експертів підтримують збільшення обсягів фінансування на будівництво житла для військовослужбовців та введення реальної грошової компенсації військовослужбовцям за не отримане житло. Підтримуються не більше, ніж третиною експертів — надання земельних ділянок з подальшим кредитуванням на будівництво, житлові сертифікати, введення обов’язкових відрахувань на будівництво житла для військовослужбовців з продажу озброєнь та військового майна, зобов’язання місцевих органів влади щодо першочергового забезпечення військовослужбовців житлом. Такі альтернативні шляхи розв’язання житлової проблеми в Збройних Силах України як пільгові позики для військовослужбовців на придбання житла та індивідуальні житлові рахунки підтримуються близько чвертю опитаних.
Престиж військової служби у суспільстві, на думку більшості експертів, низький або дуже низький. Оцінки експертів щодо престижу військової служби у суспільстві є більш критичними у порівнянні з оцінками військовослужбовців, які були отримані під час проведення масового опитування військовослужбовців на тему: «Соціально-економічне становище військовослужбовців Збройних Сил України» (листопад 2011 р.). Відповідні оцінки експертів ще раз підтверджують, що зростання престижу військової служби в суспільстві залежить, в першу чергу, від рівня соціальних стандартів для військових та їх матеріального втілення, а також досконалості механізму соціально-правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Іншим, дуже важливим напрямком підвищення престижу військової служби в суспільстві є належний рівень військово-патріотичного виховання, формування у молодого покоління громадян України готовності та бажання виконувати свій громадянський обов’язок по захисту Батьківщини.
Рівень корупції у Збройних Силах України, більшість експертів визнали таким, що відповідає загальноукраїнському рівню. Очевидно, що боротьба з корупцією та запобігання її проявам в Армії, має складати один із пріоритетних напрямів діяльності Міністерства оборони України.
Оцінюючи релігійну ситуацію в Збройних Силах України більшість опитаних вважає, що свобода совісті і рівність віросповідань в Армії лише декларується. При цьому щодо доцільності запровадження інституту капеланів (військових священиків) серед експертів немає панівної точки зору: близько половини (46%) вважають, що на даний час недоцільно запроваджувати відповідний інститут, 36% — доцільно.